відвикнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відви́кнути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відви́кнімо, відви́кнім | |
2 особа | відви́кни | відви́кніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відви́кну | відви́кнемо, відви́кнем |
2 особа | відви́кнеш | відви́кнете |
3 особа | відви́кне | відви́кнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відви́к, відви́кнув | відви́кли, відви́кнули |
жін.р. | відви́кла, відви́кнула | |
сер.р. | відви́кло, відви́кнуло | |
Активний дієприкметник | ||
відви́клий | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відви́кши, відви́кнувши |