-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відва́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відва́рюймо
2 особа відва́рюй відва́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відва́рюватиму відва́рюватимемо, відва́рюватимем
2 особа відва́рюватимеш відва́рюватимете
3 особа відва́рюватиме відва́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відва́рюю відва́рюємо, відва́рюєм
2 особа відва́рюєш відва́рюєте
3 особа відва́рює відва́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відва́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відва́рював відва́рювали
жін. р. відва́рювала
сер. р. відва́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відва́рюваний
Безособова форма
відва́рювано
Дієприслівник
відва́рювавши

Словник синонімів

ВАРИ́ТИ (кип’ятити у воді харчові продукти, готуючи страву, напій), ВІДВА́РЮВАТИ. - Док.: звари́ти, відвари́ти. - Він ніколи.. м’яса не варив, але, покраявши конятину.. чи яловичину, пік на жару (О. Довженко); Решту грибів.. відкладав окремо - мати має відварити (Ф. Малицький).