відбуксуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відбуксува́тися, відбуксува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | відбуксу́ється | відбуксу́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відбуксува́вся, відбуксува́всь | відбуксува́лися, відбуксува́лись |
жін.р. | відбуксува́лася, відбуксува́лась | |
сер.р. | відбуксува́лося, відбуксува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відбуксува́вшись |