відбуксуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відбуксува́тися, відбуксува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відбуксу́ється відбуксу́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відбуксува́вся, відбуксува́всь відбуксува́лися, відбуксува́лись
жін.р. відбуксува́лася, відбуксува́лась
сер.р. відбуксува́лося, відбуксува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відбуксува́вшись