відбортований 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відборто́ваний відборто́вана відборто́ване відборто́вані
родовий відборто́ваного відборто́ваної відборто́ваного відборто́ваних
давальний відборто́ваному відборто́ваній відборто́ваному відборто́ваним
знахідний відборто́ваний відборто́вану відборто́ване відборто́вані
орудний відборто́ваним відборто́ваною відборто́ваним відборто́ваними
місцевий на/у відборто́ваному, відборто́ванім на/у відборто́ваній на/у відборто́ваному, відборто́ванім на/у відборто́ваних