-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відби́ток відби́тки
родовий відби́тка відби́тків
давальний відби́тку, відби́ткові відби́ткам
знахідний відби́ток відби́тки
орудний відби́тком відби́тками
місцевий на/у відби́тку, відби́ткові на/у відби́тках
кличний відби́тку* відби́тки*

Словник синонімів

ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОКрідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬкнижн.;ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДБЛИСК (перев. зовнішня ознака). Відбиток творчого духу Шевченка і Франка, Лесі Українки й Коцюбинського лежить на всій українській літературі (з журналу); В емоційно забарвленій лексиці, крім елементів характеристики й оцінки, є елементи відбиття почуттів мовця (з посібника); Зміни, що відбулися в житті наших дітей, наклали свій відпечаток і на літературу (з посібника); Та проклята панщина.. поклала свою печатку й на Харитона (М. Коцюбинський); Майже сто літ життя не залишили в погляді чудесного діда печаті втоми, старості (Т. Масенко); Особливо могутній творчий відгомін знайшла мисль, поезія й особа Сковороди в безсмертній творчості П. Г. Тичини (В. Козаченко); Вона побачила в його очах.. полохливий відблиск чи то страху, чи болю (М. Стельмах).
ВІДБИ́ТОК (зображення предмета, відбите у дзеркалі, на полірованій поверхні, у воді тощо),ВІДБИТТЯ́, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ, ВІДОБРА́ЖЕННЯ, ВІ́ДСВІТрідко, ВІ́ДКИДдіал.Не міг досита намилуватись своїм відбитком у дзеркалі (Ірина Вільде); Симетрія дзеркального відбиття; Не дивіться На своє віддзеркалення В голубій.. воді! (М. Рильський); Раптом звівся на руку й потягся очима до свого відображення на воді (І. Волошин); Яким повів очима навкруги, наче шукаючи десь, ніби в прозорій воді, її [дівчини] чарівного одсвіту (І. Нечуй-Левицький); У бистрих нуртах нічого не видно, опріч одкиду неба ясного, гаїв та шпилів (Марко Вовчок).
ВІДОБРА́ЖЕННЯ (показ кого-, чого-небудь засобами слова, живопису, гри тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДБИ́ТОК, ЗОБРА́ЖЕННЯ, ЗМАЛЮВА́ННЯ, ВІДТВО́РЕННЯ, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ. Найвеличнішим призначенням митця є насамперед відображення величі й краси життя (з науково-популярної літератури); Доба наростання й підготовки революції 1905 року знайшла в творчості поетеси [Лесі Українки] яскраве й глибоке художнє відбиття (з журналу); Головне завдання письменника - зображення людини, її праці, всього її життя (М. Рильський); Багатство змалювання людської душі, тонкий гумор.. визначають характер новел [С. Олійника] (з журналу); Проблемою проблем нашої драматургії й театру є, звичайно, питання про відтворення сучасності (О. Левада).
I. СЛІД (знак, що залишається від чогось - виїмка, подряпина, пляма і т. ін.), ВІДБИ́ТОК, ПОЗНА́КА, ПРИМ’Я́ТИНА, ПОВОЛО́КА (від протягання чогось); ПО́РУБрідше (від рубання); СТУПНЯ́, СТУПА́Крозм. (відбиток людської ноги на якійсь поверхні); ПОТЬО́К, ХВІСТ, ШЛЕЙФ (перев. чого, який - смуга на якійсь поверхні, в повітрі, на воді від руху чого-небудь). Гризельда дивилась, чи не зосталось де на мулі слідів од людських ніг (І. Нечуй-Левицький); На снігу добре відбився слід його [вовка] лап. Відбитки були завбільшки з долоню (О. Донченко); Шура намагалася вгадати серед цих численних слідів Юрасеву ступню (О. Гончар); Піт зоставляв чорні потьоки на його старому виду (Панас Мирний); По бухті сновигали невеликі буксирні портові катерки, перегукуючись високими й низькими голосами, за ними тяглися хвости білої піни (Д. Ткач).
ТІНЬ (темний відбиток від предмета, освітленого з протилежного боку); ВІДБИ́ТОК, ДІДперев. мн., розм., ТІ́НЯВАрозм., ОТІ́НЕННЯрозм.По сріблястій землі лягли довгі чорні тіні (М. Коцюбинський); Враз блиснула кулисто висока лампа на вартівні й на стелі задрижав гострий відбиток ґрат решітчастих (П. Козланюк); Сутінки лягли на ярмарковий майдан. Підвелись діди (Н. Рибак); Зонтик кидав таке чудове отінення на її ніжне лице, що воно.. видалося мені кращим, як коли-небудь іншим разом (О. Кобилянська).
ФОТОГРА́ФІЯ (фотографічний знімок), СВІТЛИ́НА, ФОТОЗНІ́МОК, ЗНІ́МОК, ФОТОКА́РТКА, ФОТОКА́РТОЧКАрозм., КА́РТКАрозм.,КА́РТОЧКАрозм., ФО́ТОрозм., ВІДБИ́ТОК (виготовлений з негатива); ФОТОПОРТРЕ́Т, ПОЛИ́ЧЧЯзаст. (із зображенням обличчя людини). Він пише багато, куди попало і кому попало, з єдиною метою - одержати фотографію. Якщо ж він досягає свого, то кілька днів ходить, розмахуючи карткою, показує кожному свою дівчину (О. Гончар); Старший мій брат Степан просив прислати фото нашої Глодоської хати, і ту світлину зробив для нього учитель (Т. Масенко); Над столом висить велика рамка, в якій позбирано всі сімейні фотознімки (Є. Гуцало); Знімки вчених вийшли всі вдалі (П. Загребельний); Прикрашала кімнату велика фотокартка у дубовій лакованій рамі - випуск агрономічного факультету (Ю. Мушкетик); [Пелагія:] Оцю фотокарточку Юля привезла з Москви. Недавно фотографувалася (З. Мороз); - Колись - знімемося й карточками обміняємося. Добре? (С. Васильченко); - З того часу, як почули про музей, усі фотографи здають мені відбитки (В. Кучер); Хто вже хто, а він добре розуміється на такій тонкій справі, як фотопортрет (Л. Первомайський); Жалую, що не можу зараз послати Вам свого поличчя, бо ще не встиг сфотографуватися (М. Коцюбинський).

Словник фразеологізмів

наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток) на кого—що і без додатка. Впливати, діяти на кого-, що-небудь, позначатися на комусь, чомусь. Казенна обмеженість науки та крайній клерикалізм кладуть видиме клеймо на молодих людей (Леся Українка); Звичайно ж, тінь десятків літ боротьби наклала своє тавро і на вдачу, і на зовнішність (Іван Ле); Роки в тюрмах та колоніях наклали свою печать на Кесаря уже, мабуть, незмивну (З газети); Все знову нагадало про себе: і холодна клуня, і вартовий за дверима, і смерть, що вже наклала свій знак на пожовтіле обличчя льотчика (Ю. Бедзик); Дитинство наклало відбиток на всю творчість О. Довженка (З журналу); На вигляд їй років за тридцять. І час поклав уже своє тавро: втома в очах і ледве помітні зморшки в куточках різко окресленого рота (Д. Головко).

наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток) на кого—що і без додатка. Впливати, діяти на кого-, що-небудь, позначатися на комусь, чомусь. Казенна обмеженість науки та крайній клерикалізм кладуть видиме клеймо на молодих людей (Леся Українка); Звичайно ж, тінь десятків літ боротьби наклала своє тавро і на вдачу, і на зовнішність (Іван Ле); Роки в тюрмах та колоніях наклали свою печать на Кесаря уже, мабуть, незмивну (З газети); Все знову нагадало про себе: і холодна клуня, і вартовий за дверима, і смерть, що вже наклала свій знак на пожовтіле обличчя льотчика (Ю. Бедзик); Дитинство наклало відбиток на всю творчість О. Довженка (З журналу); На вигляд їй років за тридцять. І час поклав уже своє тавро: втома в очах і ледве помітні зморшки в куточках різко окресленого рота (Д. Головко).

наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток) на кого—що і без додатка. Впливати, діяти на кого-, що-небудь, позначатися на комусь, чомусь. Казенна обмеженість науки та крайній клерикалізм кладуть видиме клеймо на молодих людей (Леся Українка); Звичайно ж, тінь десятків літ боротьби наклала своє тавро і на вдачу, і на зовнішність (Іван Ле); Роки в тюрмах та колоніях наклали свою печать на Кесаря уже, мабуть, незмивну (З газети); Все знову нагадало про себе: і холодна клуня, і вартовий за дверима, і смерть, що вже наклала свій знак на пожовтіле обличчя льотчика (Ю. Бедзик); Дитинство наклало відбиток на всю творчість О. Довженка (З журналу); На вигляд їй років за тридцять. І час поклав уже своє тавро: втома в очах і ледве помітні зморшки в куточках різко окресленого рота (Д. Головко).

наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток) на кого—що і без додатка. Впливати, діяти на кого-, що-небудь, позначатися на комусь, чомусь. Казенна обмеженість науки та крайній клерикалізм кладуть видиме клеймо на молодих людей (Леся Українка); Звичайно ж, тінь десятків літ боротьби наклала своє тавро і на вдачу, і на зовнішність (Іван Ле); Роки в тюрмах та колоніях наклали свою печать на Кесаря уже, мабуть, незмивну (З газети); Все знову нагадало про себе: і холодна клуня, і вартовий за дверима, і смерть, що вже наклала свій знак на пожовтіле обличчя льотчика (Ю. Бедзик); Дитинство наклало відбиток на всю творчість О. Довженка (З журналу); На вигляд їй років за тридцять. І час поклав уже своє тавро: втома в очах і ледве помітні зморшки в куточках різко окресленого рота (Д. Головко).