відбалакуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | відбала́куватися, відбала́куватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відбала́куймося, відбала́куймось | |
2 особа | відбала́куйся, відбала́куйсь | відбала́куйтеся, відбала́куйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відбала́куватимуся, відбала́куватимусь | відбала́куватимемося, відбала́куватимемось, відбала́куватимемся |
2 особа | відбала́куватимешся | відбала́куватиметеся, відбала́куватиметесь |
3 особа | відбала́куватиметься | відбала́куватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відбала́куюся, відбала́куюсь | відбала́куємося, відбала́куємось, відбала́куємся |
2 особа | відбала́куєшся | відбала́куєтеся, відбала́куєтесь |
3 особа | відбала́кується | відбала́куються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відбала́куючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відбала́кувався, відбала́кувавсь | відбала́кувалися, відбала́кувались |
жін. р. | відбала́кувалася, відбала́кувалась | |
сер. р. | відбала́кувалося, відбала́кувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відбала́кувавшись |