-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив вібрува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа вібрува́тиме вібрува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа вібру́є вібру́ють
Активний дієприкметник
вібру́ючий
Дієприслівник
вібру́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вібрува́в вібрува́ли
жін. р. вібрува́ла
сер. р. вібрува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вібрува́вши

Словник синонімів

ТРЕМТІ́ТИ (про голос - переривчасто, нерівно звучати), ДРИЖА́ТИ, ВІБРУВА́ТИ, ДЕРЕНЧА́ТИрозм.,ДЕРЕНЬКОТА́ТИ[ДЕРЕНЬКОТІ́ТИ]підсил. розм. - Док.: затремті́ти, задрижа́ти, завібрува́ти, задеренча́ти, задеренькота́ти[задеренькоті́ти]. Килина співала, поглядаючи на дівчат, і ставало їй добре, голос у неї тремтів од хвилювання (Є. Гуцало); Співати починала Гафійка. Старечий голос дрижав, душа тріпотіла в словах (Г. Хоткевич); Голос його тремтів та вібрував на неприродно високих тонах піднесення (Ю. Смолич); Простуджений його голос деренчав, мов тріснута посудина (А. Хижняк).