вибанити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(вимити) [діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | ви́банити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ви́баньмо | |
2 особа | ви́бань | ви́баньте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ви́баню | ви́банимо, ви́баним |
2 особа | ви́баниш | ви́баните |
3 особа | ви́банить | ви́банять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | ви́банив | ви́банили |
жін.р. | ви́банила | |
сер.р. | ви́банило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
ви́банивши |