бірчицький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний бі́рчицький бі́рчицька бі́рчицьке бі́рчицькі
родовий бі́рчицького бі́рчицької бі́рчицького бі́рчицьких
давальний бі́рчицькому бі́рчицькій бі́рчицькому бі́рчицьким
знахідний бі́рчицький, бі́рчицького бі́рчицьку бі́рчицьке бі́рчицькі, бі́рчицьких
орудний бі́рчицьким бі́рчицькою бі́рчицьким бі́рчицькими
місцевий на/у бі́рчицькому, бі́рчицькім на/у бі́рчицькій на/у бі́рчицькому, бі́рчицькім на/у бі́рчицьких
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний бі́рчицький бі́рчицька бі́рчицьке бі́рчицькі
родовий бі́рчицького бі́рчицької бі́рчицького бі́рчицьких
давальний бі́рчицькому бі́рчицькій бі́рчицькому бі́рчицьким
знахідний бі́рчицький, бі́рчицького бі́рчицьку бі́рчицьке бі́рчицькі, бі́рчицьких
орудний бі́рчицьким бі́рчицькою бі́рчицьким бі́рчицькими
місцевий на/у бі́рчицькому, бі́рчицькім на/у бі́рчицькій на/у бі́рчицькому, бі́рчицькім на/у бі́рчицьких