білченя 1 значення
-1-
іменник середнього роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | білченя́ | білченя́та |
родовий | білченя́ти | білченя́т |
давальний | білченя́ті | білченя́там |
знахідний | білченя́ | білченя́та, білченя́т |
орудний | білченя́м | білченя́тами |
місцевий | на/у білченя́ті | на/у білченя́тах |
кличний | білченя́ | білченя́та |
відмінок | однина | множина |
називний | білченя́ | білченя́та |
родовий | білченя́ти | білченя́т |
давальний | білченя́ті | білченя́там |
знахідний | білченя́ | білченя́та, білченя́т |
орудний | білченя́м | білченя́тами |
місцевий | на/у білченя́ті | на/у білченя́тах |
кличний | білченя́ | білченя́та |