бікультура 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | бікульту́ра | бікульту́ри |
родовий | бікульту́ри | бікульту́р |
давальний | бікульту́рі | бікульту́рам |
знахідний | бікульту́ру | бікульту́ри |
орудний | бікульту́рою | бікульту́рами |
місцевий | на/у бікульту́рі | на/у бікульту́рах |
кличний | бікульту́ро* | бікульту́ри* |
відмінок | однина | множина |
називний | бікульту́ра | бікульту́ри |
родовий | бікульту́ри | бікульту́р |
давальний | бікульту́рі | бікульту́рам |
знахідний | бікульту́ру | бікульту́ри |
орудний | бікульту́рою | бікульту́рами |
місцевий | на/у бікульту́рі | на/у бікульту́рах |
кличний | бікульту́ро* | бікульту́ри* |