-1-
іменник чоловічого роду
* Але: два, три, чотири бо́ю

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний бій бої́
родовий бо́ю бої́в
давальний бо́ю, бо́єві боя́м
знахідний бій бої́
орудний бо́єм боя́ми
місцевий на/у бою́ на/у боя́х
кличний бо́ю* бої́*

Словник синонімів

БИ́ТВА (тривалий, жорстокий або вирішальний, генеральний бій), БАТА́ЛІЯзаст., уроч.,БОЙОВИ́ЩЕзаст., уроч.,БОЙОВИ́СЬКОзаст., уроч.,БРАНЬуроч., ПИРпоет., ПОБО́ЇЩЕзаст., СІ́ЧАпідсил. уроч.,РАТОБО́РСТВОзаст., уроч.,РАТЬзаст., уроч.,М’ЯСОРУ́БКАпідсил. розм.На панів найшов страх. Кожний з їх пам’ятав Корсунську битву, кожний знав, що татари погнали в Крим обох гетьманів і півшоста тисяч поляків (І. Нечуй-Левицький); О, дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв..! (Ю. Яновський); Однорукий.. лапнув за порожній рукав. - Із князем Романом був у бойовищі (А. Хижняк); Кличе Дон князів на бойовисько половецьку знищить ненасить (Н. Забіла); Дивні діла твої, Господи! Чи я в монастирі, чи на полі брані ходжу по трупах убієнних? - метикував отець Тарасій (І. Нечуй-Левицький); Отак на березі Каяли Брати різнились, бо не стало Крові-вина!.. Допирували Хоробрі русичі той пир (Т. Шевченко); Земля вічних побоїщ... Не раз могутні армії сходились тут на смерть, не раз історія ставила на Перекопі свої терези (О. Гончар); Пройшли, звільнивши путь в боях, в атаках, в січах (М. Бажан); - Що отримають мої лицарі за рать? - Крим заселиш ляхами, - коротко відповів Хмельницький (Р. Іваничук). - Пор. 1. бій.
БІЙ (бойові дії ворожих військ або їх окремих підрозділів та техніки), ПОБІ́Йзаст.,ПОТРЕ́БАзаст.,СВА́РИмн., заст.;СУ́ТИЧКА, ЗІ́ТКНЕННЯ, СПО́ТИЧКАрозм. (невеликий короткочасний бій). Одного разу прочитали опис повітряного бою трьох наших винищувачів з десятьма "месерами" (Ю. Яновський); Січ же, матінка рідненька, Ще тоді була маненька: Тільки ось що оселилась, Ще й гаразд не охрестилась В славних сварах з бузувіром (І. Манжура); В роки війни він був у партизанах, і в одній сутичці його поранили в ногу (Л. Смілянський). - Пор. 1. би́тва.
БІ́ЙКА (взаємне завдання ударів, побоїв), БАТА́ЛІЯжарт., ірон.,БІЙрозм. рідше,ПОБО́ЇЩЕ підсил. розм.Родина Гамаліїв з діда-прадіда перебойці. Образи не пробачать, з двох слів у бійку лізуть, є щось дике і свавільне у їх характері (Григорій Тютюнник); Великдень був Данилкові за напасть, бо стільки баталій, скільки одбував він цього великого весняного свята, хватило б іншому хлопцеві на цілий рік (Ю. Яновський); Він бігав, як роздратований півень, що б’є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (М. Коцюбинський); Не стільки жив бурсак наукою, скільки побоїщами з своїми однокласниками (М. Стельмах). - Пор. 1. боротьба́.
БОРОТЬБА́ (за що - діяльність, спрямована на створення, досягнення чого-небудь), БИ́ТВАпідсил.,БІЙпідсил. поет.Боротьба за якість продукції; Життєлюбці, майстри, Чудотворці в труді, Аж дивується всесвіт тій вдачі. У ділах - мудреці, у піснях - молодці, А у битві за правду - гарячі (М. Нагнибіда); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (В. Сосюра).
ПОБО́Ї (удари, яких завдають кому-небудь), БИТТЯ́, БІ́ЙКА, БІЙрозм., ЛУ́ПКАрозм., ХЛЬОСТ[ХЛЬОСТА]розм., ПРОЧУХА́Нрозм., ПРОЧУХА́НКАрозм., ПРИПА́РКАірон., ЛУ́ПЕНЬдіал., ХЛЬО́РАдіал., ХАЛАЗІ́Ядіал. - Він свою першу жінку канчуком сік, - і вмерла, бідна, від його побоїв (І. Франко); Софії хотілося розчинити вікно, припинити це жорстоке биття, але сусіда вже й сам випустив з рук козу (А. Шиян); - Невже це мій син? ..І оце він у вас - без грозьби та бійки - підлогу миє? (О. Гончар); Бою більше не буде, а під арешт саджатимуть (Словник Б. Грінченка); - Нехай уже буде вам ся потіха за ту лупку, що ви через мене дістали (переклад М. Лукаша); Іноді.. йому перепадало від панських гавкунів у вигляді реквізиції рибальських снастей і хльосту канчуками (С. Добровольський); - Ніжиться, мажеться, аж слина йому котиться.. Так би, здається, взяв його та й такої хльости йому задав!.. (В. Винниченко); [2-а дівчина:] Ходім до матері, а то ще дадуть прочухана! (М. Старицький); - Хочесь вам Різо́к та буків скоштувати?.. Таку прочуханку задам, Що й внуки будуть пам’ятати! (І. Франко); Кирило Тур видержав усі чотири киї, не покривившись.. - Добре, - каже, - парять у нас у січовій лазні.. Після такої припарки не заболять уже ні плечі, ні поясниця (П. Куліш); Штефан врятував Юрка від лупня і сорому (П. Козланюк); Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі добру хльору (І. Котляревський); Розходжує [чоловік] з музикою по ярмарках, а чортяка тим часом готує йому добру халазію (О. Стороженко).
ПОКАРА́ННЯ (засіб впливу на того, хто вчинив якийсь злочин, має якусь провину тощо), КА́РА, ПОКУ́ТА, ПОКА́РАпоет., книжн.,КА́РНІСТЬзаст.;РОЗПРА́ВА (жорстоке або несправедливе); ЕКЗЕКУ́ЦІЯзаст. (тілесне); ПРОЧУХА́Нрозм.,ТЮ́ЖКАрозм.,БІЙ заст. (покарання побоями); СТЯ́ГНЕННЯ (офіційне, за невиконання або порушення чогось); САМОСУ́Д (самочинне, без відома влади, суду). Те, що командир полку не поклав на нього жодного покарання, а, навпаки, дав йому важливе доручення, особливо бентежило (Л. Смілянський); В дитинстві я прекрасну казку чув Про Прометея, мужнього титана, Що з неба для людей огонь приніс, Не побоявшись Зевсової кари (Л. Дмитерко); - Сидить малює, ніби панич... О Господи, за що послав на мене таку покуту?! (Вас. Шевчук); - Знає те Господь-усевіда, що не вдіяла я зроду-звіку нічого такого, за що од мужа таку покару мала б прийняти (переклад М. Лукаша); Почалися тоді в нас карності щоденні, щоденний плач (Марко Вовчок); - Рости ж, синку, в забаву, Козачеству на славу, Воріженькам в розправу! (пісня); Екзекуція мала відбутися на очах усього села - аби ні в кого не виникало сумнівів щодо твердості місцевої влади (М. Олійник); [2-а дівчина:] Ходім до матері, а то ще дадуть прочухана! (М. Старицький); Дав же він йому тюжки - буде пам’ятати, як лаятись (Словник Б. Грінченка); Намісник засудив винуватця до шибениці, а перед тим, як повісити, мали провести його по місту з батоговим боєм (переклад М. Лукаша); Замість існуючих багатьох дисциплінарних стягнень [у Кодексі про працю] запроваджуються два: догана і звільнення (з газети).

Словник фразеологізмів

ви́грати бій. Домогтися, досягти свого; перемогти. Ганна тужить. А ти гадав, що виграв бій, нікчемний переможче, не ти, Захар їй дорогий, Захар їй найдорожчий (П. Дорошко).

прийма́ти / прийня́ти бій. Вступати в гарячу суперечку, в полеміку з кимсь; сперечатися, боротися і т. ін. [Ольга Антонівна:] Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. [Лисенко:] Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв).

прийма́ти / прийня́ти бій. Вступати в гарячу суперечку, в полеміку з кимсь; сперечатися, боротися і т. ін. [Ольга Антонівна:] Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. [Лисенко:] Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв).