-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив бідкува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   бідку́ймо
2 особа бідку́й бідку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа бідкува́тиму бідкува́тимемо, бідкува́тимем
2 особа бідкува́тимеш бідкува́тимете
3 особа бідкува́тиме бідкува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа бідку́ю бідку́ємо, бідку́єм
2 особа бідку́єш бідку́єте
3 особа бідку́є бідку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
бідку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. бідкува́в бідкува́ли
жін. р. бідкува́ла
сер. р. бідкува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
бідкува́вши

Словник синонімів

ТУРБУВА́ТИСЯза кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯпро кого-що, за кого-що, ким, чим,ДБА́ТИпро кого-що, за кого-що,КЛОПОТА́ТИСЯпро кого-що, за кого-що,ОПІКА́ТИ[ОПІ́КУВАТИ]кого, що,ОПІ́КУВАТИСЯким, чим, рідко над ким-чим, про кого-що, ОПІКУ́НСТВУВАТИнад ким-чим,ПАНТРУВА́ТИкого, що, розм.,ПЕКТИ́СЯза когощо, розм.,БІ́ДКАТИСЯза кого-що, біля кого-чого і без додатка, розм.,БІДКУВА́ТИСЯрозм.,БІДКУВА́ТИрозм.,КРЯ́ЖИТИза ким-чим, діал.,ФАТИГУВА́ТИСЯдіал.,ПА́ДКАТИза ким-чим, діал.,ПА́ДКАТИСЯколо кого-чого, за ким-чим, діал., ПАДКУВА́ТИколо кого-чого, діал.,ПАДКУВА́ТИСЯким, чим, за ким-чим, діал.,СУЯТИ́ТИСЯдіал.,ПРОМИШЛЯ́ТИза кого-що, заст.; ПОБИВА́ТИСЯза ким-чим, за кого-що, рідше ким, чим,УПАДА́ТИколо кого, над ким,ПРИПАДА́ТИдо кого, коло кого,УБОЛІВА́ТИ[ВБОЛІВА́ТИ]за кого-що,БОЛІ́ТИза ким-чим (дуже сильно). - Док.: потурбува́тися, стурбува́тися, попіклува́тися, подба́ти, поду́мати, поклопота́ти, поклопота́тися, пожалі́ти. Гетьман стояв у Борзні. Не стояв, а лежав, бо з осінньою негодою здоров’я його погіршилося. Хвилювався, по ночах не міг спати, лікарі турбувалися ним (Б. Лепкий); "І сержант, - думає Петро, - теж піклується про мене. Всі піклуються про мене. А я?" (І. Багмут); - Я тобі служу і за наймичку і за наймита, а ти ні про що не дбаєш (І. Нечуй-Левицький); Про інші речі клопочеться він зі старим Шрамом, про інші речі широко розмовляє, а її мовби нема йому на світі (П. Куліш); Чорновус якось тепло, безмовно опікав увесь час новачка (Ю. Збанацький); Мене опікував молодий моряк, мій рятівник (М. Трублаїні); - Потребує [Славко] такої людини з досвідом, щоб любила його й опікувалася ним не тільки як жінка, але також як рідна мати (Лесь Мартович); Він вважав за свій обов’язок опікунствувати над цими недосвідченими людьми, яким, звичайно, не легко розібратися в усьому, що вони вперше побачили за кордоном (С. Журахович); - Нині кожен тільки себе пантрує (І. Чендей); - Маріє! Ти не дуже за мене печися (С. Чорнобривець); Її взяла злість, що всім байдуже про те лихо, а їй самій прийшлось бідкатись за всіх (І. Нечуй-Левицький); - А я так бідкуюся, - чи вже вони поїхали, чи й досі ні (Словник Б. Грінченка); Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив (Словник Б. Грінченка); - Але не фатигуйтеся, пані Микейтшова, я лиш на хвилиночку, бо я не маю часу (Г. Хоткевич); Мати падкає за дочкою (Словник Б. Грінченка); Падкається хазяїн коло коней (Словник Б. Грінченка); Запавський сам тілько падкував коло своїх гостеньків, поучав їх (О. Ковінька); Падкувалися нами мати, страх!.. (В. Бабляк); Василь все ходив, все думав. Суятився, бідолаха, гризся сам в собі (І. Франко); - Що ж, парубче, сяку-таку роботу я тобі дам, коли вже так учитель побивається за тобою (М. Стельмах); - Ну, що болить тобі, донечко, що? - упадав він над немовлям (О. Гончар); Кайдашиха припадала коло свого онука (І. Нечуй-Левицький); На Січ ішли всі, хто дорожив свободою, хто уболівав за свій народ і не шкодував життя, захищаючи його добробут (С. Добровольський).

Словник відмінків

Інфінітив бідкува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   бідку́ймо
2 особа бідку́й бідку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа бідкува́тиму бідкува́тимемо, бідкува́тимем
2 особа бідкува́тимеш бідкува́тимете
3 особа бідкува́тиме бідкува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа бідку́ю бідку́ємо, бідку́єм
2 особа бідку́єш бідку́єте
3 особа бідку́є бідку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
бідку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. бідкува́в бідкува́ли
жін. р. бідкува́ла
сер. р. бідкува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
бідкува́вши

Словник синонімів

ТУРБУВА́ТИСЯза кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯпро кого-що, за кого-що, ким, чим,ДБА́ТИпро кого-що, за кого-що,КЛОПОТА́ТИСЯпро кого-що, за кого-що,ОПІКА́ТИ[ОПІ́КУВАТИ]кого, що,ОПІ́КУВАТИСЯким, чим, рідко над ким-чим, про кого-що, ОПІКУ́НСТВУВАТИнад ким-чим,ПАНТРУВА́ТИкого, що, розм.,ПЕКТИ́СЯза когощо, розм.,БІ́ДКАТИСЯза кого-що, біля кого-чого і без додатка, розм.,БІДКУВА́ТИСЯрозм.,БІДКУВА́ТИрозм.,КРЯ́ЖИТИза ким-чим, діал.,ФАТИГУВА́ТИСЯдіал.,ПА́ДКАТИза ким-чим, діал.,ПА́ДКАТИСЯколо кого-чого, за ким-чим, діал., ПАДКУВА́ТИколо кого-чого, діал.,ПАДКУВА́ТИСЯким, чим, за ким-чим, діал.,СУЯТИ́ТИСЯдіал.,ПРОМИШЛЯ́ТИза кого-що, заст.; ПОБИВА́ТИСЯза ким-чим, за кого-що, рідше ким, чим,УПАДА́ТИколо кого, над ким,ПРИПАДА́ТИдо кого, коло кого,УБОЛІВА́ТИ[ВБОЛІВА́ТИ]за кого-що,БОЛІ́ТИза ким-чим (дуже сильно). - Док.: потурбува́тися, стурбува́тися, попіклува́тися, подба́ти, поду́мати, поклопота́ти, поклопота́тися, пожалі́ти. Гетьман стояв у Борзні. Не стояв, а лежав, бо з осінньою негодою здоров’я його погіршилося. Хвилювався, по ночах не міг спати, лікарі турбувалися ним (Б. Лепкий); "І сержант, - думає Петро, - теж піклується про мене. Всі піклуються про мене. А я?" (І. Багмут); - Я тобі служу і за наймичку і за наймита, а ти ні про що не дбаєш (І. Нечуй-Левицький); Про інші речі клопочеться він зі старим Шрамом, про інші речі широко розмовляє, а її мовби нема йому на світі (П. Куліш); Чорновус якось тепло, безмовно опікав увесь час новачка (Ю. Збанацький); Мене опікував молодий моряк, мій рятівник (М. Трублаїні); - Потребує [Славко] такої людини з досвідом, щоб любила його й опікувалася ним не тільки як жінка, але також як рідна мати (Лесь Мартович); Він вважав за свій обов’язок опікунствувати над цими недосвідченими людьми, яким, звичайно, не легко розібратися в усьому, що вони вперше побачили за кордоном (С. Журахович); - Нині кожен тільки себе пантрує (І. Чендей); - Маріє! Ти не дуже за мене печися (С. Чорнобривець); Її взяла злість, що всім байдуже про те лихо, а їй самій прийшлось бідкатись за всіх (І. Нечуй-Левицький); - А я так бідкуюся, - чи вже вони поїхали, чи й досі ні (Словник Б. Грінченка); Стара, було, так і кряжить за дітьми, щоб ніхто не зобідив (Словник Б. Грінченка); - Але не фатигуйтеся, пані Микейтшова, я лиш на хвилиночку, бо я не маю часу (Г. Хоткевич); Мати падкає за дочкою (Словник Б. Грінченка); Падкається хазяїн коло коней (Словник Б. Грінченка); Запавський сам тілько падкував коло своїх гостеньків, поучав їх (О. Ковінька); Падкувалися нами мати, страх!.. (В. Бабляк); Василь все ходив, все думав. Суятився, бідолаха, гризся сам в собі (І. Франко); - Що ж, парубче, сяку-таку роботу я тобі дам, коли вже так учитель побивається за тобою (М. Стельмах); - Ну, що болить тобі, донечко, що? - упадав він над немовлям (О. Гончар); Кайдашиха припадала коло свого онука (І. Нечуй-Левицький); На Січ ішли всі, хто дорожив свободою, хто уболівав за свій народ і не шкодував життя, захищаючи його добробут (С. Добровольський).