-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний біда́к бідаки́
родовий бідака́ бідакі́в
давальний бідако́ві, бідаку́ бідака́м
знахідний бідака́ бідакі́в
орудний бідако́м бідака́ми
місцевий на/у бідако́ві, бідаку́ на/у бідака́х
кличний біда́че бідаки́

Словник синонімів

БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ[ВБО́ГИЙ], БІДА́Крозм.,БІДА́Р розм.,НЕІМУ́ЩИЙкнижн., заст.,ЗЛИ́ДАРпідсил.,ЗЛИ́ДЕНЬпідсил.розм.,НУЖДА́Рпідсил.розм., ГО́ЛИЙпідсил.рідше,ЖЕБРА́Кзневажл.,СТА́РЕЦЬзневажл., ГОЛОДРА́НЕЦЬзневажл., ГОЛЬТІПА́КА[ГУЛЬТІПА́КА]зневажл.,БЕЗШТА́НЬКОзневажл.,ГОЛОШТА́ННИК[ГОЛОШТА́Н][ГОЛОШТА́НЕЦЬ][ГОЛОШТА́НЬКО]зневажл., ОБІ́РВАНЕЦЬзневажл., ОБІ́ДРАНЕЦЬзневажл.,ОБША́РПАНЕЦЬзневажл.,ХАРПА́Кзневажл.,ШАРПА́Кзневажл.,ЗЛИДО́ТАлайл.,НЕТЯ́ГАзаст.,НИ́ЩИЙзаст., СІРО́МАзаст.,СІРОМА́ХАзаст.,ГОЛЯ́Кзаст. зневажл.,ЛА́НЕЦЬзаст. зневажл.,СІРЯ́Кзаст. зневажл.,ЛИЧА́Кзаст. зневажл.,КОСТОГРИ́З[КОСТОГРИ́ЗА]заст. зневажл.,КАПА́РНИКзах.,ГОЛОДРА́БЕЦЬдіал.зневажл.,ЛАЙДА́Кдіал. зневажл.,МІЗЕРА́Кдіал.зневажл.,ПА́УПЕРкнижн.Бідняки потіють, а пани з того жиріють (прислів’я); Серед бідних ще, правда, зустрінеш співчуття (О. Гончар); Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі, Були видющі і сліпі (І. Котляревський); Він у сім’ї був п’ятий син, Бо бідакам щастить на діти (М. Рильський); Конфісковане глитайське майно звозили до сільської ради, де дід Улян Хвалений розподіляв його поміж бідарів (В. Логвиненко); Прийди ж до нього у нужді, проси голодний сухаря, неімущий свитини - єй! і сухаря не дасть, і за руку виведе з хати, коли ще й у потилицю не стукне (Г. Квітка-Основ’яненко); Пригадалося, як бідував його батько, - вічний злидар і наймит (О. Гуреїв); - І в мене, Мар’яно, нічого нема. Я такий же злидень, як ти! (М. Стельмах); Що ти з них візьмеш? Ні кола ні двора. Харпаки, злидні! (М. Коцюбинський); Чому блиском, жаром душі не дозволено мені огріти, окрасити життя тих мас нуждарів..? (У. Кравченко); Доволі, бідні, босі й голі! не час сидіти у норі (П. Тичина); - Тебе хотять [хочуть] сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (І. Нечуй-Левицький); - Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться... Кажу, наймай [Гафійку], каятимешся потім (М. Коцюбинський); - Гей ви, хлопи, голодранці, безштаньки, торботруси! - крикнув Самійло Лащ, вискочивши наперед на коні. - Гайда на панщину! Гайда до свиней! (І. Нечуй-Левицький); - Маріє Іванівно? Що за пасаж! На возі! В товаристві цих гольтіпак? (О. Полторацький); - Я, синку, не тутешній, а з Росії родом. А тоді нашому братові, селянинові, скрізь однаково трудно жилось... Ну от і послав мене батько сюди, у Кривий Ріг, разом з іншими такими самими голоштанниками (Д. Ткач); - Геть, голоштанці! - ревли вони [майстри] (З. Тулуб); "Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом, як циган сонцем", тоскні і лихі думки підігрівають злобу [у Митрофана] (М. Стельмах); - Нас люди обсміють, назвуть нас харпаками, обідранцями. Під такі палати вона під’їхала б з діжками, рогачами! (І. Нечуй-Левицький); Діставши прочухана від Гриценка, він крикнув йому: "Обшарпанець ти, і батько в тебе тільки Крути-Гаврило, а мій - начальник, кишне твого старого чорта з роботи, тільки пух полетить" (І. Сенченко); Чому ніщо не пливе до рук? Чому я шарпак, злидар? (Б. Харчук); - Тобі землі забажалося, чортова злидота, ну та на, получай! - і, заграбаставши в жменю землі, почали [бандити] набивати нею Ониськові рота... (І. Цюпа); Велика честь усякому нетязі Кармелюком стати (В. Кучер); - Лихо, Христе, за таким заміжжям. Коли б знала, краще з посліднім нищим зв’язалася, ніж з ним (Панас Мирний); У широкім степу в бою поліг він головою. З тисячами інших сіром (А. Головко); А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля, Мов дитинка (Т. Шевченко); Збиралася на раду найвідчайдушніша частина козацького товариства - сірома, безхалупні голяки, з якими начальству найважче було про що-небудь домовитись (С. Добровольський); "Перші, кажуть, любощі - дурниця... А прохолоне серце, підуть докори та перекори: ланець, голодранець!.." (Панас Мирний); Сказали б просто - дурень лає За те, що сам крепак, Неодукований сіряк (Т. Шевченко); [Чичеря:] Ти як хочеш, а я дочки за голодрабця на віддам (І. Карпенко-Карий); - Я лайдак. Пропив усе до нитки. І полотно пропив (В. Стефаник).
НЕЩА́СНИЙу знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм.,БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙрозм.,БІДОЛА́ХАрозм.,БІДНЯ́ГАрозм.,БІДА́Крозм. рідше,СЕРДЕ́ШНИЙрозм.,СЕРДЕ́ГАрозм.,НЕБОРА́К[НЕБОРА́КА] розм.,СІРО́МАрозм.,СІРОМА́ХАрозм.,ПОБІДЕ́ННИКзаст.,НЕ́БІ́Жзаст.,ТІМА́ХАзаст.,САРА́КА діал.,ЛЕБЕДА́ХА діал. (людина, що викликає до себе співчуття, жаль); ГОРОПА́ХАрозм. (людина, що постійно живе в горі, біді). Нещасні... Понівечили обом життя. За віщо? В ім’я чого?.. Прокляте панське кодло! (В. Шевчук); Тільки деякі нещасливці закривають лице руками і в гіркому розпачі стогнуть... (Леся Українка); Ми чекаємо-ждемо: чи смерть, чи воля бідолашним буде (Марко Вовчок); Дітей аж осьмеро в бідняги є. А всі дрібні. Вдягти би, згодувати, - І родичам аж голова з тим схне [сохне] (І. Франко); Були вони голі, хоч вік свій робили, В лахмітті старчачім сердеги ходили (П. Грабовський); Недавно, недавно у нас в Україні Старий Котляревський отак щебетав; Замовк неборака, сиротами кинув І гори, і море, де перше витав (Т. Шевченко); - Що ж будемо робити, хлопці, сироти ви мої, сіромахи? (О. Довженко); - Проспівав ти літо боже, .. А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака! (Л. Глібов); Знайшли Ентелла-сіромаху, Що він під тином гарно спав; Сього сердечного тімаху Будити стали, щоб устав (І. Котляревський); Він був одвічним наймитом, оцей.. горопаха Климко (О. Ільченко). - Пор. невда́ха.

Словник антонімів

БАГАЧ БІДНЯК
Людина, яка має багатство, багатій, багатир, дука Людина, яка не має достатку, розм. бідак, (який просить милостиню) старець, жебрак
Багачбідняк великий, відомий, значний. Бути, жити, залишатися, зростати, стати багачембідняком. Виступати проти, воювати проти, критикувати багачів ~  захищати, підтримувати бідняків.
Казки про бідність і багатство доцільно систематизувати за характером зростання класової свідомості бідняка, що виявляється у його ставленні до багача (З журналу)
Багатій ~бідак, багатир ~бідняк, багатій ~бідний (у знач ім.) Пор. ще: БАГАТИЙ ~ БІДНИЙ, БАГАТСТВО ~ БІДНІСТЬ.