бляхувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив бляхува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   бляху́ймо
2 особа бляху́й бляху́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа бляхува́тиму бляхува́тимемо, бляхува́тимем
2 особа бляхува́тимеш бляхува́тимете
3 особа бляхува́тиме бляхува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа бляху́ю бляху́ємо, бляху́єм
2 особа бляху́єш бляху́єте
3 особа бляху́є бляху́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
бляху́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. бляхува́в бляхува́ли
жін. р. бляхува́ла
сер. р. бляхува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
бляхо́ваний
Безособова форма
бляхо́вано
Дієприслівник
бляхува́вши