-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний беручки́й беручка́ беручке́ беручкі́
родовий беручко́го беручко́ї беручко́го беручки́х
давальний беручко́му беручкі́й беручко́му беручки́м
знахідний беручки́й, беручко́го беручку́ беручке́ беручкі́, беручки́х
орудний беручки́м беручко́ю беручки́м беручки́ми
місцевий на/у беручко́му, беручкі́м на/у беручкі́й на/у беручко́му, беручкі́м на/у беручки́х

Словник синонімів

ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Йрозм.,БЕРУЧКИ́Йрозм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В’ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Йрідко,ГЛИ́ЗЯВИЙдіал. (який тягнеться від дотику); ГЛЕ́ЙКИЙ (який липне, не розсипається - про землю). Липка глина набиралась на чоботи, і стало важко йти (О. Гончар); Ярема підвівся, витираючи об поли клейкі від картоплі пальці (П. Загребельний); Бруньки на каштанах стікали липучим соком (Ю. Смолич); Він не беркий, не чіпляється за колеса (Словник Б. Грінченка); Упав [Горпищенко] на мокру землю, в глеювату беручку грязь (В. Кучер); Червоне вино переливалося через край і липкуватим струмочком повзло по пальцях (Н. Рибак); Клейкувата маса; Клеювата речовина; Важко йти. Ноги грузнуть у в’язкому ґрунті (П. Автомонов); Над ночвами вона нахилила широку спину, по лікті втопила голі руки в тягуче місиво і гарцювала по ньому кулаками (С. Чорнобривець); Глина держка, добра для муру (Словник Б. Грінченка); Борщ сьорбав не дуже чим смачніший, ніж і дома, кашу глизяву їв (А. Тесленко); На свіжому насипі стояла повна каталажка глейкої землі (І. Кириленко).
ОХО́ЧИЙдо чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙдо чого, на що, ЗАПОПА́ДНИЙдо чого, на що, ГОЛІ́ННИЙдо чого, на що, розм.; БЕРУЧКИ́Йдо чого, розм., БЕРКИ́Йдо чого, розм., БЕРУ́ЧИЙдо чого, розм., ХАПКИ́Йдо чого, розм., ХВАТКИ́Йдо чого, розм., ЧІПКИ́Йдо чого, розм., РУ́ЧИЙдо чого, заст., ПАДКИ́Йна що, до чого, діал., ПАДКОВИ́ТИЙдо чого, діал., ВАБКИ́Йдо чого, діал., ЗАГА́РЛИВИЙдо чого, діал. (перев. до якоїсь роботи); ЛА́СИЙдо чого, на що (перев. до чогось приємного). Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись (прислів’я); Мала, а така запопадлива до науки! (М. Стельмах); Старанні [дівчата] запопадні до роботи. Ого, за ними тільки керувати умій - гори перевернуть!.. (В. Минко); - Що то він у мене голінний до пісень (Панас Мирний); Росли сини... Всі дружні такі, і до роботи беручкі, і до книги охочі (І. Цюпа); - Я своєї Лукини за Уласа не оддам, бо він не дуже беркий до роботи (І. Нечуй-Левицький); Що не лацюга [Порфир], то не лацюга.. Хапкий до всякого діла (О. Гончар); Вона уперта і хватка І до науки, й до роботи (Л. Забашта); Він.. розігрував з себе князька, щоправда не вельми вже багатого, але ще чіпкого до популярності, слави (М. Олійник); Не показна вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька, та до роботи руча (Ганна Барвінок); Старий сидів посеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (І. Франко); - Побачили б, який з мене вийшов би падковитий до діла столоначальник! (І. Нечуй-Левицький); Вабкий до всякого діла; Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Йшла [баба] до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник). - Пор. працьови́тий.
ПРАЦЬОВИ́ТИЙ (який сумлінно ставиться до праці, добре працює), ПРАЦЕЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮБИ́ВИЙрідше,ТРУДІВЛИ́ВИЙрозм.,ТРУДОВИ́ТИЙрозм.,ТРУДЯ́ЩИЙрозм.,ТРУДОВИ́Йрозм.,РОБОТЯ́ЩИЙрозм., РОБО́ЧИЙрозм. рідше,БЕРУЧКИ́Йрозм.,БЕРУ́ЧИЙрозм. рідше,ТОВКУ́ЩИЙрозм.,РОБІ́ТНИЙзаст.,РОБУ́ЧИЙдіал.Був Матвій непосидючий і працьовитий, завжди собі якусь роботу знайде (І. Цюпа); Від найдавніших часів славиться Україна красою природи, своїм працелюбним і героїчним народом (з журналу); Таким чесним і трудолюбним натурам, як Морачевська, хотілося дати народові знань більше, ніж потрібно за програмою (П. Тичина); У Лютенці.. хлопці і дівчата на батьковій шиї не сидять.. Пречудесна молодь, трудолюбива (О. Ковінька); Якщо ти не зібрав добра - Срібла-золота два відра, - Тільки рід зростив трудівливий - Ти щасливий! (В. Бичко); Василь людина наполеглива, трудовита (О. Копиленко); Непевний був Максим отой, брате. А трудящий, роботящий, Та тихий до того, Та ласкавий (Т. Шевченко); Грай, бандуро! Згадай командира Олександра Яковича, увесь рід його трудовий, усіх його знайомих по шаблі й по коню! (П. Панч); Робочий та ворушкий зроду, він не любив байдикувати та походеньки справляти (І. Нечуй-Левицький); В ділі Шкурупій був гарячий, беручкий, умів постояти за справедливість (Ю. Бедзик); - І не вчив би його, сякого-такого хлопця, коли ж воно таке до всього зарадне, таке беруче - на що не гляне, те й зробить (С. Васильченко); Товкуща жінка.. лишилася одна з дочкою, і сама хазяйнує не гірше чоловіка (С. Чорнобривець); Ґаздиня не проти весілля, бо хлопець гарний і здоровий, робітний і розумний (казка); Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (С. Руданський). - Пор. 1. охо́чий.