безсуперечний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безсупере́чний безсупере́чна безсупере́чне безсупере́чні
родовий безсупере́чного безсупере́чної безсупере́чного безсупере́чних
давальний безсупере́чному безсупере́чній безсупере́чному безсупере́чним
знахідний безсупере́чний безсупере́чну безсупере́чне безсупере́чні
орудний безсупере́чним безсупере́чною безсупере́чним безсупере́чними
місцевий на/у безсупере́чному, безсупере́чнім на/у безсупере́чній на/у безсупере́чному, безсупере́чнім на/у безсупере́чних