безодрадний 1 значення

-1-
прикметник
(безвідрадний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безодра́дний безодра́дна безодра́дне безодра́дні
родовий безодра́дного безодра́дної безодра́дного безодра́дних
давальний безодра́дному безодра́дній безодра́дному безодра́дним
знахідний безодра́дний безодра́дну безодра́дне безодра́дні
орудний безодра́дним безодра́дною безодра́дним безодра́дними
місцевий на/у безодра́дному, безодра́днім на/у безодра́дній на/у безодра́дному, безодра́днім на/у безодра́дних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безодра́дний безодра́дна безодра́дне безодра́дні
родовий безодра́дного безодра́дної безодра́дного безодра́дних
давальний безодра́дному безодра́дній безодра́дному безодра́дним
знахідний безодра́дний безодра́дну безодра́дне безодра́дні
орудний безодра́дним безодра́дною безодра́дним безодра́дними
місцевий на/у безодра́дному, безодра́днім на/у безодра́дній на/у безодра́дному, безодра́днім на/у безодра́дних