безмисний 1 значення

-1-
прикметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безми́сний безми́сна безми́сне безми́сні
родовий безми́сного безми́сної безми́сного безми́сних
давальний безми́сному безми́сній безми́сному безми́сним
знахідний безми́сний безми́сну безми́сне безми́сні
орудний безми́сним безми́сною безми́сним безми́сними
місцевий на/у безми́сному, безми́снім на/у безми́сній на/у безми́сному, безми́снім на/у безми́сних

Словник синонімів

БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (про зовнішній вигляд, вираз обличчя, рухи і т. ін. - у якому відсутня осмисленість), БЕЗМИ́СНИЙзах.,ІДІО́ТСЬКИЙпідсил.розм., ІДІОТИЧНИЙ підсил.розм., рідше.Тримаючи чарку в руках, підходить [Франчуків] до Василя і стоїть кілька хвиль, важко сопучи і поводячи безглуздими очима (Г. Хоткевич); Тітчине лице мов задеревіло, а довкола уст блукав безмисний усміх (О. Кобилянська); - Можливо, можливо, Аркадію Валеріановичу, життя покаже, - погодився становий і знову посміхнувся ідіотською, як здалося Стадницькому, посмішкою (М. Стельмах). - Пор. 2. безтя́мний.