безмандрівний 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безмандрі́вний безмандрі́вна безмандрі́вне безмандрі́вні
родовий безмандрі́вного безмандрі́вної безмандрі́вного безмандрі́вних
давальний безмандрі́вному безмандрі́вній безмандрі́вному безмандрі́вним
знахідний безмандрі́вний, безмандрі́вного безмандрі́вну безмандрі́вне безмандрі́вні, безмандрі́вних
орудний безмандрі́вним безмандрі́вною безмандрі́вним безмандрі́вними
місцевий на/у безмандрі́вному, безмандрі́внім на/у безмандрі́вній на/у безмандрі́вному, безмандрі́внім на/у безмандрі́вних