беззгучний 1 значення

-1-
прикметник
(беззвучний) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний беззгу́чний беззгу́чна беззгу́чне беззгу́чні
родовий беззгу́чного беззгу́чної беззгу́чного беззгу́чних
давальний беззгу́чному беззгу́чній беззгу́чному беззгу́чним
знахідний беззгу́чний, беззгу́чного беззгу́чну беззгу́чне беззгу́чні, беззгу́чних
орудний беззгу́чним беззгу́чною беззгу́чним беззгу́чними
місцевий на/у беззгу́чному, беззгу́чнім на/у беззгу́чній на/у беззгу́чному, беззгу́чнім на/у беззгу́чних