-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безжи́вний безжи́вна безжи́вне безжи́вні
родовий безжи́вного безжи́вної безжи́вного безжи́вних
давальний безжи́вному безжи́вній безжи́вному безжи́вним
знахідний безжи́вний, безжи́вного безжи́вну безжи́вне безжи́вні, безжи́вних
орудний безжи́вним безжи́вною безжи́вним безжи́вними
місцевий на/у безжи́вному, безжи́внім на/у безжи́вній на/у безжи́вному, безжи́внім на/у безжи́вних

Словник синонімів

МЕ́РТВИЙ (про дім, вулицю і т. ін. - позбавлений ознак життя, порожній, спустілий), НЕЖИВИ́Й, БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ, БЕЗЖИ́ВНИЙ. Палац був порожній, мертвий (В. Винниченко); Мовчать квартали неживі, за мною тіні, тільки тіні (В. Сосюра); Оленчук повагом бреде поміж бур’янами, оглядає перед собою бурий безжиттєвий степ (О. Гончар); Соняшники.. мали зелений і свіжий вигляд. Земля поміж них не здавалася безживною і приреченою (з журналу). - Пор. безлю́дний.
НЕВИРА́ЗНИЙ (про думки або мову людини, про саму людину чи колектив, про мистецькі та наукові твори і т. ін. - позбавлений своєрідності й виразності, без живих, яскравих, індивідуальних рис), БЕЗБА́РВНИЙ, БЛІДИ́Й, СІ́РИЙ, БЕЗЖИ́ВНИЙ, НЕЖИВИ́Й, БЕЗКРО́ВНИЙ (про художній твір, літературного героя тощо - не наповнений конкретним життям); БЕЗПЛО́ТНИЙзаст. (перев. про художній образ); СУХИ́Й (про мову, стиль і т. ін. - без емоційних подробиць, неяскравий). Дотеперішнє товариство іменіЛеонтовича було організацією досить невиразною (В. Еллан); Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Ю. Збанацький); Газета використала мій допис для порожнього, безбарвного фейлетону (С. Васильченко); Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде (М. Коцюбинський); - В нас тут колектив зовсім не сірий, більшість ветерани (О. Гончар); Кому потрібні неживі слова? Кого вони запалять перед боєм? (Л. Первомайський); Індивідуаліст - творець лише з власної крові.. Ось чому його найкращі твори безкровні, анемічні (В. Еллан); Писали вони свої власні роботи суконною, безбарвною, сухою мовою (М. Рильський). - Пор. 3. буде́нний.
НЕЖИВИ́Й (який не належить до тваринного або рослинного світу), НЕОРГАНІ́ЧНИЙкнижн.;МЕ́РТВИЙпідсил., БЕЗДУ́ШНИЙ підсил., БЕЗЖИ́ВНИЙпідсил.,БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ підсил., рідше (ужив. перев. у мові художньої літератури). Жива і нежива природа; - Чи ж можна мати світлий погляд на життя, живучи в тіснім, смердючім місті, ..де замість права живих рослин мертвий камінь навкруги оточує тебе... (М. Коцюбинський); З прислугою [пані] обходилася, як з худобою або бездушними меблями (І. Франко); - А океан, живий, вічний океан, хлюпає в борти, б’є в підніжжя цієї сталевої безжиттєвої скелі [корабля] (О. Гончар).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний безжи́вний безжи́вна безжи́вне безжи́вні
родовий безжи́вного безжи́вної безжи́вного безжи́вних
давальний безжи́вному безжи́вній безжи́вному безжи́вним
знахідний безжи́вний, безжи́вного безжи́вну безжи́вне безжи́вні, безжи́вних
орудний безжи́вним безжи́вною безжи́вним безжи́вними
місцевий на/у безжи́вному, безжи́внім на/у безжи́вній на/у безжи́вному, безжи́внім на/у безжи́вних

Словник синонімів

МЕ́РТВИЙ (про дім, вулицю і т. ін. - позбавлений ознак життя, порожній, спустілий), НЕЖИВИ́Й, БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ, БЕЗЖИ́ВНИЙ. Палац був порожній, мертвий (В. Винниченко); Мовчать квартали неживі, за мною тіні, тільки тіні (В. Сосюра); Оленчук повагом бреде поміж бур’янами, оглядає перед собою бурий безжиттєвий степ (О. Гончар); Соняшники.. мали зелений і свіжий вигляд. Земля поміж них не здавалася безживною і приреченою (з журналу). - Пор. безлю́дний.
НЕВИРА́ЗНИЙ (про думки або мову людини, про саму людину чи колектив, про мистецькі та наукові твори і т. ін. - позбавлений своєрідності й виразності, без живих, яскравих, індивідуальних рис), БЕЗБА́РВНИЙ, БЛІДИ́Й, СІ́РИЙ, БЕЗЖИ́ВНИЙ, НЕЖИВИ́Й, БЕЗКРО́ВНИЙ (про художній твір, літературного героя тощо - не наповнений конкретним життям); БЕЗПЛО́ТНИЙзаст. (перев. про художній образ); СУХИ́Й (про мову, стиль і т. ін. - без емоційних подробиць, неяскравий). Дотеперішнє товариство іменіЛеонтовича було організацією досить невиразною (В. Еллан); Панасик справді був такий невиразний серед усього колективу, що навіть Кривохацькі в порівнянні з ним були яскравими індивідуумами (Ю. Збанацький); Газета використала мій допис для порожнього, безбарвного фейлетону (С. Васильченко); Не хочу перечитувати того, що написав, бо знаю, що воно бліде (М. Коцюбинський); - В нас тут колектив зовсім не сірий, більшість ветерани (О. Гончар); Кому потрібні неживі слова? Кого вони запалять перед боєм? (Л. Первомайський); Індивідуаліст - творець лише з власної крові.. Ось чому його найкращі твори безкровні, анемічні (В. Еллан); Писали вони свої власні роботи суконною, безбарвною, сухою мовою (М. Рильський). - Пор. 3. буде́нний.
НЕЖИВИ́Й (який не належить до тваринного або рослинного світу), НЕОРГАНІ́ЧНИЙкнижн.;МЕ́РТВИЙпідсил., БЕЗДУ́ШНИЙ підсил., БЕЗЖИ́ВНИЙпідсил.,БЕЗЖИТТЄ́ВИЙ підсил., рідше (ужив. перев. у мові художньої літератури). Жива і нежива природа; - Чи ж можна мати світлий погляд на життя, живучи в тіснім, смердючім місті, ..де замість права живих рослин мертвий камінь навкруги оточує тебе... (М. Коцюбинський); З прислугою [пані] обходилася, як з худобою або бездушними меблями (І. Франко); - А океан, живий, вічний океан, хлюпає в борти, б’є в підніжжя цієї сталевої безжиттєвої скелі [корабля] (О. Гончар).