-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | батува́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | бату́ймо |
2 особа | бату́й | бату́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | батува́тиму | батува́тимемо, батува́тимем |
2 особа | батува́тимеш | батува́тимете |
3 особа | батува́тиме | батува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | бату́ю | бату́ємо, бату́єм |
2 особа | бату́єш | бату́єте |
3 особа | бату́є | бату́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
бату́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | батува́в | батува́ли |
жін. р. | батува́ла |
сер. р. | батува́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
батува́вши |
Словник синонімів
РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ [НАРІ́ЗУВАТИ], КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ [ТНУ́ТИ], КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев. ножем, ножицями); ПИЛЯ́ТИ (пилкою). - Док.: різну́ти, порі́зати, нарі́зати, покра́яти, покре́мсати, покарбува́ти, побатува́ти, розбатува́ти, чи́кнути, ша́ркнути, попиля́ти. Покликали його раз до двору дрова різати (М. Коцюбинський); Льотчик.. почав неквапом нарізати на сковороді яєчню (О. Гончар); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси, щось краю ножиком (Г. Хоткевич); [Настя:] Сьогодні визвірився [Хома], кричав, що Соломії якось-то багато сала поклала і пшона, каже, багато... Я міряю, каже, а ти батуєш! (І. Карпенко-Карий); - Дозволь чикнути собі на пам’ять оцей гарненький локон... (О. Гончар); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки (І. Рябокляч).