басовитий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний басови́тий басови́та басови́те басови́ті
родовий басови́того басови́тої басови́того басови́тих
давальний басови́тому басови́тій басови́тому басови́тим
знахідний басови́тий, басови́того басови́ту басови́те басови́ті, басови́тих
орудний басови́тим басови́тою басови́тим басови́тими
місцевий на/у басови́тому, басови́тім на/у басови́тій на/у басови́тому, басови́тім на/у басови́тих

Словник синонімів

НИЗЬКИ́Й (про звук, голос, сміх і т. ін. - який належить до нижнього регістру),НИЗОВИ́Й, ГУСТИ́Й, ТОВСТИ́Й розм. (низький і повнозвучний); БАСИ́СТИЙ, БАСОВИ́ТИЙ (дуже низький, з басовими нотами); ГРУ́БИЙ (низький, часто різкий, неприємний для слуху). У неї був глибокий гортанний голос, низьке контральто (В. Собко); М’який низовий баритон [Казанцева] лащився до її душі (І. Нечуй-Левицький); Тільки густий і низький.. гудок сусідньої фабрики вивів із задуми Галину (Є. Кротевич); - І якого тобі чорта треба? - гримнув під вікном просто Левантини сердитий товстий голос (Б. Грінченко); З пониззя Дніпра долинув басистий гудок пароплава (С. Скляренко); Чулася дрібна жіноча річ, груба чоловіча мова (Панас Мирний). - Пор. 1. глухи́й.