-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ба́рва ба́рви
родовий ба́рви барв
давальний ба́рві ба́рвам
знахідний ба́рву ба́рви
орудний ба́рвою ба́рвами
місцевий на/у ба́рві на/у ба́рвах
кличний ба́рво* ба́рви*

Словник синонімів

ЗАБА́РВЛЕННЯ (специфічна, своєрідна риса чого-небудь), ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, БА́РВАперев. мн., ОБА́РВЛЕННЯ, КОЛОРИ́Т, ТОН, ОКРА́СКАрозм.Можна буде історію ту подати з гумористичним забарвленням, щоб не так уразити (А. Головко); Знаєте, я починаю думати, що ми мало дбаємо в оповіданнях з народного життя про український колорит (М. Коцюбинський); Загальний тон корчми - було першенство [зверхність] чорних хлопців [опришків], їх вищість над сими "домарєтами" [домосідами] (Г. Хоткевич); Сюжетом інтермедій дуже часто були міжнародні, мандруючі анекдоти, фабліо та новели, та, проте, вони являлись у нас в локальній окрасці, героями їх були наші селяни, школярі (І. Франко). - Пор. 2. відті́нок.
КО́ЛІР (світловий тон чого-небудь), БА́РВА, ЗАБА́РВЛЕННЯ, ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБАрозм., ОФА́РБЛЕННЯрозм.; МАСТЬ (забарвлення волосяного покриву тварини). А нам же треба, нам же треба Ростить поезії плоди, - Могутніх рим під гуркіт неба, Під колір неба і води (А. Малишко); Шати на ньому барви мулу (Леся Українка); Мартинюк лежав і думав, що ось його волосся починає втрачати своє забарвлення (Л. Дмитерко); Море - пустельний степ одного обарвлення й одного запаху (Ю. Яновський); Аеродром. Ліворуч - гайок, прибраний першими золотавими фарбами осені (І. Микитенко); Далеко серед моря бовтався пароплав-база для обслуговування підводного човна. Він часто міняв офарблення і назву (М. Трублаїні); Кобила під ним аж горіла золотою мастю (Ю. Яновський). - Пор. 1. відті́нок.
ФА́РБА (речовина для забарвлення), ФА́БРАзаст., БА́РВА рідше.На стіні, проти стола, висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами, в красних рамах (М. Коцюбинський); Чималі вікна й двері, віконниці, помальовані зеленою фаброю, ґанок коло дверей - все те дуже одрізняло Леміщину хату од других (І. Нечуй-Левицький); [Любов:] Пам’ятаєте, в одному романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

згу́щувати (згуща́ти) / згусти́ти фа́рби (ба́рви). Надмірно перебільшувати що-небудь. [Канцлер:] Я фарби згущую? Так ні ж! Картина в нас іще чорніш (Переклад М. Лукаша); Хлопець розповідав друзям про своє життя, не згущуючи барв (М. Зарудний); — Я навмисне згустив фарби, щоб акцентувати на головній небезпеці (І. Муратов). згу́щено фа́рби. Тритузний, відчувши, що переборщив, спробував згладити враження: — Може, в чому й згущено фарби, але ж диму без вогню не буває. Чи такі вже ми святенькі? (О. Гончар).

згу́щувати (згуща́ти) / згусти́ти фа́рби (ба́рви). Надмірно перебільшувати що-небудь. [Канцлер:] Я фарби згущую? Так ні ж! Картина в нас іще чорніш (Переклад М. Лукаша); Хлопець розповідав друзям про своє життя, не згущуючи барв (М. Зарудний); — Я навмисне згустив фарби, щоб акцентувати на головній небезпеці (І. Муратов). згу́щено фа́рби. Тритузний, відчувши, що переборщив, спробував згладити враження: — Може, в чому й згущено фарби, але ж диму без вогню не буває. Чи такі вже ми святенькі? (О. Гончар).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ба́рва ба́рви
родовий ба́рви барв
давальний ба́рві ба́рвам
знахідний ба́рву ба́рви
орудний ба́рвою ба́рвами
місцевий на/у ба́рві на/у ба́рвах
кличний ба́рво* ба́рви*

Словник синонімів

ЗАБА́РВЛЕННЯ (специфічна, своєрідна риса чого-небудь), ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, БА́РВАперев. мн., ОБА́РВЛЕННЯ, КОЛОРИ́Т, ТОН, ОКРА́СКАрозм.Можна буде історію ту подати з гумористичним забарвленням, щоб не так уразити (А. Головко); Знаєте, я починаю думати, що ми мало дбаємо в оповіданнях з народного життя про український колорит (М. Коцюбинський); Загальний тон корчми - було першенство [зверхність] чорних хлопців [опришків], їх вищість над сими "домарєтами" [домосідами] (Г. Хоткевич); Сюжетом інтермедій дуже часто були міжнародні, мандруючі анекдоти, фабліо та новели, та, проте, вони являлись у нас в локальній окрасці, героями їх були наші селяни, школярі (І. Франко). - Пор. 2. відті́нок.
КО́ЛІР (світловий тон чого-небудь), БА́РВА, ЗАБА́РВЛЕННЯ, ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБАрозм., ОФА́РБЛЕННЯрозм.; МАСТЬ (забарвлення волосяного покриву тварини). А нам же треба, нам же треба Ростить поезії плоди, - Могутніх рим під гуркіт неба, Під колір неба і води (А. Малишко); Шати на ньому барви мулу (Леся Українка); Мартинюк лежав і думав, що ось його волосся починає втрачати своє забарвлення (Л. Дмитерко); Море - пустельний степ одного обарвлення й одного запаху (Ю. Яновський); Аеродром. Ліворуч - гайок, прибраний першими золотавими фарбами осені (І. Микитенко); Далеко серед моря бовтався пароплав-база для обслуговування підводного човна. Він часто міняв офарблення і назву (М. Трублаїні); Кобила під ним аж горіла золотою мастю (Ю. Яновський). - Пор. 1. відті́нок.
ФА́РБА (речовина для забарвлення), ФА́БРАзаст., БА́РВА рідше.На стіні, проти стола, висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами, в красних рамах (М. Коцюбинський); Чималі вікна й двері, віконниці, помальовані зеленою фаброю, ґанок коло дверей - все те дуже одрізняло Леміщину хату од других (І. Нечуй-Левицький); [Любов:] Пам’ятаєте, в одному романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал (Леся Українка).

Словник фразеологізмів

згу́щувати (згуща́ти) / згусти́ти фа́рби (ба́рви). Надмірно перебільшувати що-небудь. [Канцлер:] Я фарби згущую? Так ні ж! Картина в нас іще чорніш (Переклад М. Лукаша); Хлопець розповідав друзям про своє життя, не згущуючи барв (М. Зарудний); — Я навмисне згустив фарби, щоб акцентувати на головній небезпеці (І. Муратов). згу́щено фа́рби. Тритузний, відчувши, що переборщив, спробував згладити враження: — Може, в чому й згущено фарби, але ж диму без вогню не буває. Чи такі вже ми святенькі? (О. Гончар).

згу́щувати (згуща́ти) / згусти́ти фа́рби (ба́рви). Надмірно перебільшувати що-небудь. [Канцлер:] Я фарби згущую? Так ні ж! Картина в нас іще чорніш (Переклад М. Лукаша); Хлопець розповідав друзям про своє життя, не згущуючи барв (М. Зарудний); — Я навмисне згустив фарби, щоб акцентувати на головній небезпеці (І. Муратов). згу́щено фа́рби. Тритузний, відчувши, що переборщив, спробував згладити враження: — Може, в чому й згущено фарби, але ж диму без вогню не буває. Чи такі вже ми святенькі? (О. Гончар).