баранячий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний бара́нячий бара́няча бара́няче бара́нячі
родовий бара́нячого бара́нячої бара́нячого бара́нячих
давальний бара́нячому бара́нячій бара́нячому бара́нячим
знахідний бара́нячий, бара́нячого бара́нячу бара́няче бара́нячі, бара́нячих
орудний бара́нячим бара́нячою бара́нячим бара́нячими
місцевий на/у бара́нячому, бара́нячім на/у бара́нячій на/у бара́нячому, бара́нячім на/у бара́нячих

Словник фразеологізмів

зігну́ти (скрути́ти) в бара́нячий ріг кого. Примусити бути сумирним, слухняним, покірним.— А що може вдіяти Нехльода, коли ми всі згуртуємось? — Доки згуртуємось, то він тебе в баранячий ріг зігне (А. Шиян); [Бобочка:] Дама з таким характером в одну мить скрутить вас у баранячий ріг (В. Собко).

зігну́ти (скрути́ти) в бара́нячий ріг кого. Примусити бути сумирним, слухняним, покірним.— А що може вдіяти Нехльода, коли ми всі згуртуємось? — Доки згуртуємось, то він тебе в баранячий ріг зігне (А. Шиян); [Бобочка:] Дама з таким характером в одну мить скрутить вас у баранячий ріг (В. Собко).