анотувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | анотува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | аноту́ймо | |
2 особа | аноту́й | аноту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | анотува́тиму | анотува́тимемо, анотува́тимем |
2 особа | анотува́тимеш | анотува́тимете |
3 особа | анотува́тиме | анотува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | аноту́ю | аноту́ємо, аноту́єм |
2 особа | аноту́єш | аноту́єте |
3 особа | аноту́є | аноту́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
аноту́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | анотува́в | анотува́ли |
жін. р. | анотува́ла | |
сер. р. | анотува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
аното́ваний | ||
Безособова форма | ||
аното́вано | ||
Дієприслівник | ||
анотува́вши |