акуратист 1 значень
-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | акурати́ст | акурати́сти |
родовий | акурати́ста | акурати́стів |
давальний | акурати́стові, акурати́сту | акурати́стам |
знахідний | акурати́ста | акурати́стів |
орудний | акурати́стом | акурати́стами |
місцевий | на/в акурати́стові, акурати́сті | на/в акурати́стах |
кличний | акурати́сте | акурати́сти |
Словник антонімів
АКУРАТНИЙ | НЕАКУРАТНИЙ |
1. Який додержується порядку, точності в роботі, у виконанні своїх обов’язків, зібраний. | Який не додержується порядку, точності у роботі, у виконанні своїх обов’язків, недбалий, неохайний. |
Акуратний, а, е ~ неакуратний, а, е адміністратор, виконавець, господиня, дівчина, жінка, плата, поштар, робітник, студент, учень, хлопець, чиновник; у роботі, при виконанні своїх обов’язків. Бути, залишатися, стати акуратним ~ неакуратним в чому-н.; в діяльності, в роботі, при виконанні своїх службових обов’язків. Винятково, досить, дуже акуратний ~ неакуратний. | |
2. Про предмети та дії, які підтримуються в порядку, старанно зроблені, точно виконувані або виконані. | Про предмети та дії, які не є в повному порядку, неохайно зроблені, недбало виконувані або виконані. |
Акуратний, а, е ~ неакуратний, а, е будинок, вигляд, виконання чого-н., зачіска кого-н., зошит, костюм кого-н., креслення, одяг, оформлення, побілка, подвір’я, почерк, рисунок, робота. | |
Акуратні ~ неакуратні нігті, руки. Бути, виглядати акуратним ~ неакуратним. Винятково, достатньо, дуже акуратний ~ неакуратний. | |
Брянський, видно, його не чув... У такій зібганій позі він був зовсім маленький, було щось тендітно-дівоче в його гостро піднятих плечах з твердими акуратними погонами (О. Гончар). Одяг його був неохайним (З газети). | |
Акуратність ~неакуратність, акуратно ~неакуратно; акуратний ~недбалий, акуратист ~неохайний, зібраний ~недбалий |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | акурати́ст | акурати́сти |
родовий | акурати́ста | акурати́стів |
давальний | акурати́стові, акурати́сту | акурати́стам |
знахідний | акурати́ста | акурати́стів |
орудний | акурати́стом | акурати́стами |
місцевий | на/в акурати́стові, акурати́сті | на/в акурати́стах |
кличний | акурати́сте | акурати́сти |
Словник антонімів
АКУРАТНИЙ | НЕАКУРАТНИЙ |
1. Який додержується порядку, точності в роботі, у виконанні своїх обов’язків, зібраний. | Який не додержується порядку, точності у роботі, у виконанні своїх обов’язків, недбалий, неохайний. |
Акуратний, а, е ~ неакуратний, а, е адміністратор, виконавець, господиня, дівчина, жінка, плата, поштар, робітник, студент, учень, хлопець, чиновник; у роботі, при виконанні своїх обов’язків. Бути, залишатися, стати акуратним ~ неакуратним в чому-н.; в діяльності, в роботі, при виконанні своїх службових обов’язків. Винятково, досить, дуже акуратний ~ неакуратний. | |
2. Про предмети та дії, які підтримуються в порядку, старанно зроблені, точно виконувані або виконані. | Про предмети та дії, які не є в повному порядку, неохайно зроблені, недбало виконувані або виконані. |
Акуратний, а, е ~ неакуратний, а, е будинок, вигляд, виконання чого-н., зачіска кого-н., зошит, костюм кого-н., креслення, одяг, оформлення, побілка, подвір’я, почерк, рисунок, робота. | |
Акуратні ~ неакуратні нігті, руки. Бути, виглядати акуратним ~ неакуратним. Винятково, достатньо, дуже акуратний ~ неакуратний. | |
Брянський, видно, його не чув... У такій зібганій позі він був зовсім маленький, було щось тендітно-дівоче в його гостро піднятих плечах з твердими акуратними погонами (О. Гончар). Одяг його був неохайним (З газети). | |
Акуратність ~неакуратність, акуратно ~неакуратно; акуратний ~недбалий, акуратист ~неохайний, зібраний ~недбалий |