мужати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | мужа́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | мужа́ймо | |
2 особа | мужа́й | мужа́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | мужа́тиму | мужа́тимемо, мужа́тимем |
2 особа | мужа́тимеш | мужа́тимете |
3 особа | мужа́тиме | мужа́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | мужа́ю | мужа́ємо, мужа́єм |
2 особа | мужа́єш | мужа́єте |
3 особа | мужа́є | мужа́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
мужа́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | мужа́в | мужа́ли |
жін. р. | мужа́ла | |
сер. р. | мужа́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
мужа́вши |