-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний біснува́тий біснува́та біснува́те біснува́ті
родовий біснува́того біснува́тої біснува́того біснува́тих
давальний біснува́тому біснува́тій біснува́тому біснува́тим
знахідний біснува́того, біснува́тий біснува́ту біснува́те біснува́тих, біснува́ті
орудний біснува́тим біснува́тою біснува́тим біснува́тими
місцевий на/у біснува́тому, біснува́тім на/у біснува́тій на/у біснува́тому, біснува́тім на/у біснува́тих

Словник синонімів

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙрідше,ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙрідше,НЕНОРМА́ЛЬНИЙрозм.,ПРИЧИ́ННИЙрозм.,НАВІЖЕ́НИЙпідсил. розм.,НАВІСНИ́Йпідсил. розм.,ОГЛАШЕ́ННИЙпідсил. розм.,СКАЖЕ́НИЙпідсил. розм.,рідше,ШАЛЕ́НИЙпідсил. розм.,рідше,БІСНУВА́ТИЙзаст.,ЮРОДИ́ВИЙрозм.,ПОМІ́ШАНИЙрідко.Зійшов з помосту божевільний Лір (М. Рильський); Дитя, убите катом на порозі, безумна мати, схилена в знемозі (С. Голованівський); - Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало); Михайло знав такого - причинного Андрія, який ходив по селах (М. Томчаній); - Пан буде мені писати, чи здоровий твій чоловік! Мабуть, ти п’яна або зроду така навіжена (Марко Вовчок); То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! (Т. Шевченко); З яких країн сюди прийшла Бандитів зграя оглашенна (Л. Забашта); Чи не дурна я, чи не скажена? - думаю. - Що він накоїв? Чи половини б мене не стало, якби поцілував?.. (Панас Мирний); [Ройс:] Хитруєш ти, сенаторе. Боїшся Сказати в вічі: що так стурбувало Святий синкліт: Ройс грошей не дає? І ви його за це оголосили Шаленим? (І. Муратов); Отець Сидір розповідав притчі про те, як вселявся біс у грішників і вони робилися біснуватими (О. Донченко); - Добре, - сказав старий, - я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (В. Собко). - Пор. 1. безтя́мний, 1. дурни́й.
БОЖЕВІ́ЛЬНИЙу знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙрідше,ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙрідше,НЕНОРМА́ЛЬНИЙрозм.,ПРИЧИ́ННИЙрозм.,ПСИХІ́ЧНИЙрозм.,ПСИХОПА́Трозм.,ПСИХрозм.,ШИЗОФРЕ́НІКрозм.,НАВІЖЕ́НИЙпідсил. розм.,СКАЖЕ́НИЙпідсил. розм.,рідше,БІСНУВА́ТИЙзаст.,ОДЕРЖИ́МИЙзаст.,ЮРОДИ́ВИЙрозм.,ВАРІЯ́Тдіал.,ПОМІ́ШАНИЙрідко. [Старший лікар:] Тут лікарня, і всіх божевільних моїх надзвичайно дратує цей брязкіт кайданний (О. Левада); [Оврамія:] На обитель святу хоче здійняти безумний руку свою (І. Микитенко); Хоч він був медиком, психічнохворі завжди справляли на нього гнітюче враження (Л. Дмитерко); [Маруся (до божевільного):] Причинний, ще нещасніший, ніж я, Але не дуже, бо сама я хутко Зроблюся божевільна, як і ти (В. Самійленко); Це [фашисти] також і не зграя психопатів, що втекла з притулку для психічно хворих і накоїла лиха поміж людей (Ю. Смолич); - Якщо вона не шизофренічка, то просто - псих! (О. Донченко); Хочеш зробити з мене шизофреніка. У мене психіка знаєш яка? Бетон, граніт, надтверді матеріали (П. Загребельний); Просить [Явдоха]: "Ваше благородіє, господа салдатство! будьте ласкаві, зведіть з нашого місця отого навіженого" (Г. Квітка-Основ’яненко); - Ану, каже, де та скажена? - Се на мене так (Панас Мирний); - Оженився дурний та взяв біснувату, та не знали, що робить - запалили хату, - приказували люди, прочувши за дідове весілля (І. Нечуй-Левицький); На паперті стояло багато калік - жебраків, одержимих, хворих різними недугами (А. Шиян); Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (О. Гончар); Як ви можете так думати про людей? Коли б я вас не вважав за більш-менш розумну людину, я подумав би, що мені все це оповідає варіят (О. Досвітній); А, може, цей суб’єкт з тих помішаних? (І. Ле). - Пор. 1. ду́рень, 1. ідіо́т.
БОЖЕВІ́ЛЬНИЙу знач. ім. (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬрозм.,НЕНОРМА́ЛЬНИЙрозм.,ПРИЧИ́ННИЙрозм.,ПСИХІ́ЧНИЙрозм.,ПСИХОПА́Трозм.,ПСИХрозм.,ШИЗОФРЕ́НІКрозм.,БІСНУВА́ТИЙпідсил., НАВІ́ЖЕНИЙпідсил., НАВІСНИ́Йпідсил., ОГЛАШЕ́ННИЙпідсил., СКАЖЕ́НИЙпідсил., ШАЛЕ́НИЙпідсил., ЦАПЛЕ́НИЙпідсил., рідше,БОЖЕВІ́ЛЕЦЬрідко,ПОМІ́ШАНИЙрідко,ОЧМАНА́[ЧМАНА́]підсил. рідко,ВАРІЯ́Тдіал. - Куди ти? Божевільний! Стій! Вернись! (Леся Українка); (Широко замахнувши, кидає [Тірца] арфу далеко в Іордан). [Співець:] Безумна! Біснувата! Що ти робиш? (Леся Українка); В цю останню хвилину так несподівано і невчасно з’явилася думка: "Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш? (А. Шиян); - Ну, ось візьміть, тату, і мене на дибу, скарайте палею, бо я теж прошу за Мартинка! - Шаленець, хлопчисько... - ледве вимовив збентежений батько (І. Ле); "Причинний!" - говорили ви й тоді, Коли я в грошах не знавав принади І через сни, таємні, золоті, Я рвався геть од теплої посади (А. Кримський); Розбещений психопат, ошалілий рабовласник, хтивий кровожер, самозакоханий маніяк, незнаний досі виродок - ось риси гітлерівця (К. Гордієнко); - Як ти з ним вживаєшся, з тим Сергієм Танченком! Він же псих. В нього... манія справедливості! (О. Гончар); - Навіжена, безглузда, непоміркована, схаменись! - говорив Клим, приступаючи до Лукини (І. Нечуй-Левицький); - Я не піду, мамо, - говорила дівчина, - я його не люблю. - Навісна! - скрикнула стара. - Що ти говориш мені? (Марко Вовчок); - Яке тобі діло, оглашенний, до тих, що бастують?! Ти їм дітей будеш хрестити, чи як? (М. Стельмах); З-під рук у батька вхопила [дочка] його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати.. вії. - Скажена! - Він відняв ножиці, дав запотиличника (О. Гончар); Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: "Шалений! Що зробив ти із своїм життям?" (М. Рильський); Погана справа! Лихий поніс його туди, до тих божевільців. Чи не краще то було піти "на вінт" до сусіда? Ат!.. (М. Коцюбинський); Боже мій, Хомутовников!! Ще, здається, ніколи не показувався він такою очманою, як тепер! (Олена Пчілка); - Я не піду більше на таку роботу.. В мене рука тремтить, я не можу... - Не говори дурниць, варіяте! (М. Ю. Тарновський). - Пор. 1. ду́рень.