-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний білоголо́вий білоголо́ва білоголо́ве білоголо́ві
родовий білоголо́вого білоголо́вої білоголо́вого білоголо́вих
давальний білоголо́вому білоголо́вій білоголо́вому білоголо́вим
знахідний білоголо́вий, білоголо́вого білоголо́ву білоголо́ве білоголо́ві, білоголо́вих
орудний білоголо́вим білоголо́вою білоголо́вим білоголо́вими
місцевий на/у білоголо́вому, білоголо́вім на/у білоголо́вій на/у білоголо́вому, білоголо́вім на/у білоголо́вих

Словник синонімів

БІЛЯ́ВИЙ (який має світле волосся), БІЛОВОЛО́СИЙ, БІЛОГОЛО́ВИЙ, СВІТЛОВОЛО́СИЙ, ЯСНОВОЛО́СИЙпоет.; СВІТЛОКО́СИЙ, ЯСНОКО́СИЙпоет. (про дівчину, жінку). Три хлопчики - один рудоволосий, Чорнявий другий та білявий третій - Майструють тут (М. Рильський); З сусідньої кімнати вибіг хлопчик років чотирьох-п’яти. Біловолосий, пухкенький, з круглими карими оченятами й носом-ґудзичком (Ю. Збанацький); Біля Тимофія зі списками і олівцем в руках крутиться білоголовий підліток Юрій Підіпригора (М. Стельмах); Мале дитя світловолосе Сидить в солдата на руках (М. Гірник); То жінка молода несе тобі обід. За нею дівчинка біжить ясноволоса (М. Рильський). - Пор. 1. бі́лий.
СИ́ВИЙ (про людину - з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙпоет., СИВОЧО́ЛИЙпоет.; ПОСИВІ́ЛИЙ (який став сивим); БІЛОГОЛО́ВИЙ (із зовсім сивим волоссям); ШПАКУВА́ТИЙ (з сивиною); СИВОВУ́СИЙ, СИВОЧУ́БИЙ, СИВОЧУПРИ́ННИЙрозм. (про чоловіка); СИВОКО́СА (про жінку). Там сидів на м’якім кріслі Сивий дід, старий рибалка (Леся Українка); Деркач показав на худого сивоволосого священика в чорній сутані (Л. Дмитерко); Може, прийде сьогодні той сивоголовий удівець, який іноді вечорами грає на баяні (І. Цюпа); Найвищий бескид - сивоглавий сторож - На перевалі став (П. Дорошко); Вони не помітили, як біля них зупинився сивочолий майор (Ю. Збанацький); Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган, граючи, куняв (М. Коцюбинський); На порозі майстерень з’являється Валерій Іванович і з ним ще хтось: в дорожнім плащі, високий, сивочубий (О. Гончар); В цей час з народу вийшло четверо найстаріших сивовусих і сивочупринних запорожців (О. Довженко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний білоголо́вий білоголо́ва білоголо́ве білоголо́ві
родовий білоголо́вого білоголо́вої білоголо́вого білоголо́вих
давальний білоголо́вому білоголо́вій білоголо́вому білоголо́вим
знахідний білоголо́вий, білоголо́вого білоголо́ву білоголо́ве білоголо́ві, білоголо́вих
орудний білоголо́вим білоголо́вою білоголо́вим білоголо́вими
місцевий на/у білоголо́вому, білоголо́вім на/у білоголо́вій на/у білоголо́вому, білоголо́вім на/у білоголо́вих

Словник синонімів

БІЛЯ́ВИЙ (який має світле волосся), БІЛОВОЛО́СИЙ, БІЛОГОЛО́ВИЙ, СВІТЛОВОЛО́СИЙ, ЯСНОВОЛО́СИЙпоет.; СВІТЛОКО́СИЙ, ЯСНОКО́СИЙпоет. (про дівчину, жінку). Три хлопчики - один рудоволосий, Чорнявий другий та білявий третій - Майструють тут (М. Рильський); З сусідньої кімнати вибіг хлопчик років чотирьох-п’яти. Біловолосий, пухкенький, з круглими карими оченятами й носом-ґудзичком (Ю. Збанацький); Біля Тимофія зі списками і олівцем в руках крутиться білоголовий підліток Юрій Підіпригора (М. Стельмах); Мале дитя світловолосе Сидить в солдата на руках (М. Гірник); То жінка молода несе тобі обід. За нею дівчинка біжить ясноволоса (М. Рильський). - Пор. 1. бі́лий.
СИ́ВИЙ (про людину - з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙпоет., СИВОЧО́ЛИЙпоет.; ПОСИВІ́ЛИЙ (який став сивим); БІЛОГОЛО́ВИЙ (із зовсім сивим волоссям); ШПАКУВА́ТИЙ (з сивиною); СИВОВУ́СИЙ, СИВОЧУ́БИЙ, СИВОЧУПРИ́ННИЙрозм. (про чоловіка); СИВОКО́СА (про жінку). Там сидів на м’якім кріслі Сивий дід, старий рибалка (Леся Українка); Деркач показав на худого сивоволосого священика в чорній сутані (Л. Дмитерко); Може, прийде сьогодні той сивоголовий удівець, який іноді вечорами грає на баяні (І. Цюпа); Найвищий бескид - сивоглавий сторож - На перевалі став (П. Дорошко); Вони не помітили, як біля них зупинився сивочолий майор (Ю. Збанацький); Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган, граючи, куняв (М. Коцюбинський); На порозі майстерень з’являється Валерій Іванович і з ним ще хтось: в дорожнім плащі, високий, сивочубий (О. Гончар); В цей час з народу вийшло четверо найстаріших сивовусих і сивочупринних запорожців (О. Довженко).