білкуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний білкува́тий білкува́та білкува́те білкува́ті
родовий білкува́того білкува́тої білкува́того білкува́тих
давальний білкува́тому білкува́тій білкува́тому білкува́тим
знахідний білкува́того, білкува́тий білкува́ту білкува́те білкува́тих, білкува́ті
орудний білкува́тим білкува́тою білкува́тим білкува́тими
місцевий на/у білкува́тому, білкува́тім на/у білкува́тій на/у білкува́тому, білкува́тім на/у білкува́тих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний білкува́тий білкува́та білкува́те білкува́ті
родовий білкува́того білкува́тої білкува́того білкува́тих
давальний білкува́тому білкува́тій білкува́тому білкува́тим
знахідний білкува́того, білкува́тий білкува́ту білкува́те білкува́тих, білкува́ті
орудний білкува́тим білкува́тою білкува́тим білкува́тими
місцевий на/у білкува́тому, білкува́тім на/у білкува́тій на/у білкува́тому, білкува́тім на/у білкува́тих