білкуватий 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | білкува́тий | білкува́та | білкува́те | білкува́ті |
родовий | білкува́того | білкува́тої | білкува́того | білкува́тих |
давальний | білкува́тому | білкува́тій | білкува́тому | білкува́тим |
знахідний | білкува́того, білкува́тий | білкува́ту | білкува́те | білкува́тих, білкува́ті |
орудний | білкува́тим | білкува́тою | білкува́тим | білкува́тими |
місцевий | на/у білкува́тому, білкува́тім | на/у білкува́тій | на/у білкува́тому, білкува́тім | на/у білкува́тих |
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | білкува́тий | білкува́та | білкува́те | білкува́ті |
родовий | білкува́того | білкува́тої | білкува́того | білкува́тих |
давальний | білкува́тому | білкува́тій | білкува́тому | білкува́тим |
знахідний | білкува́того, білкува́тий | білкува́ту | білкува́те | білкува́тих, білкува́ті |
орудний | білкува́тим | білкува́тою | білкува́тим | білкува́тими |
місцевий | на/у білкува́тому, білкува́тім | на/у білкува́тій | на/у білкува́тому, білкува́тім | на/у білкува́тих |