бійницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний бі́йницький бі́йницька бі́йницьке бі́йницькі
родовий бі́йницького бі́йницької бі́йницького бі́йницьких
давальний бі́йницькому бі́йницькій бі́йницькому бі́йницьким
знахідний бі́йницький, бі́йницького бі́йницьку бі́йницьке бі́йницькі, бі́йницьких
орудний бі́йницьким бі́йницькою бі́йницьким бі́йницькими
місцевий на/у бі́йницькому, бі́йницькім на/у бі́йницькій на/у бі́йницькому, бі́йницькім на/у бі́йницьких