буйволячий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний бу́йволячий бу́йволяча бу́йволяче бу́йволячі
родовий бу́йволячого бу́йволячої бу́йволячого бу́йволячих
давальний бу́йволячому бу́йволячій бу́йволячому бу́йволячим
знахідний бу́йволячий, бу́йволячого бу́йволячу бу́йволяче бу́йволячі, бу́йволячих
орудний бу́йволячим бу́йволячою бу́йволячим бу́йволячими
місцевий на/у бу́йволячому, бу́йволячім на/у бу́йволячій на/у бу́йволячому, бу́йволячім на/у бу́йволячих