буйволячий 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бу́йволячий | бу́йволяча | бу́йволяче | бу́йволячі |
родовий | бу́йволячого | бу́йволячої | бу́йволячого | бу́йволячих |
давальний | бу́йволячому | бу́йволячій | бу́йволячому | бу́йволячим |
знахідний | бу́йволячий, бу́йволячого | бу́йволячу | бу́йволяче | бу́йволячі, бу́йволячих |
орудний | бу́йволячим | бу́йволячою | бу́йволячим | бу́йволячими |
місцевий | на/у бу́йволячому, бу́йволячім | на/у бу́йволячій | на/у бу́йволячому, бу́йволячім | на/у бу́йволячих |