-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | брьо́хати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | брьо́хаймо |
2 особа | брьо́хай | брьо́хайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | брьо́хатиму | брьо́хатимемо, брьо́хатимем |
2 особа | брьо́хатимеш | брьо́хатимете |
3 особа | брьо́хатиме | брьо́хатимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | брьо́хаю | брьо́хаємо, брьо́хаєм |
2 особа | брьо́хаєш | брьо́хаєте |
3 особа | брьо́хає | брьо́хають |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
брьо́хаючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | брьо́хав | брьо́хали |
жін. р. | брьо́хала |
сер. р. | брьо́хало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
брьо́хавши |
Словник синонімів
БРЕСТИ́ (іти по воді і взагалі по чомусь рідкому, вологому, грузькому); БРЬО́ХАТИ розм., БРЬО́ХАТИСЯ розм. (поволі брести); ЧВАЛА́ТИ розм., ЧАЛА́ПАТИ розм., ЧАЛА́ПКАТИ розм., ШЕЛЕ́ПАТИ діал., ШЕЛЕ́ПАТИСЯ діал. (брести з шумом). Вже море бійцям по пояс, а колючі дроти не кінчаються.. Не спиняючись, бредуть бійці, десь таки буде край цим укріпленням (О. Гончар); Гряззю брьохали люди, над розтягненим у поході військом стояв притишений, але важкий і рівний гамір (І. Ле); Коні, брьохаючись по заметах та по кучугурах, потомились і стали (М. Коцюбинський); Ми пускаємо саночки попереду, а самі чвалаємо збитим снігом (Д. Бузько); В одному з таких завулочків він несподівано наткнувся на незнайомого, що чалапав по гнилистій багнюці (П. Колесник); Хома тим часом, чалапкаючи в калюжах, добрався до крайнього воза (О. Гончар). - Пор. I. 1. броди́ти.
I. БРОДИ́ТИ (поволі ходити по мілкій воді і взагалі по чомусь рідкому, грузькому), БРЬО́ХАТИ розм., БРЬО́ХАТИСЯ розм.; ЧАЛА́ПАТИ розм., ЧАЛА́ПКАТИ розм. (створюючи шум). Втішно бродили монголи по воді, зносячи каміння на купу (І. Франко); В глибоких заметах брьохають коні (М. Коцюбинський); Брьохаючись по калюжах, вони поминули сонну вулицю невеличкого міста і вибрались на околицю (Я. Баш); Чалапав кінь роз’юшеною дорогою, погойдувався охляп на ньому Сенька Сорокопуд, промоклий до нитки, а дощ не вгавав (О. Сизоненко); Людина на силу чалапкала по мокрому снігу (А. Іщук). - Пор. 2. брести́.