бринячий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний бри́нячий бри́няча бри́няче бри́нячі
родовий бри́нячого бри́нячої бри́нячого бри́нячих
давальний бри́нячому бри́нячій бри́нячому бри́нячим
знахідний бри́нячий, бри́нячого бри́нячу бри́няче бри́нячі, бри́нячих
орудний бри́нячим бри́нячою бри́нячим бри́нячими
місцевий на/у бри́нячому, бри́нячім на/у бри́нячій на/у бри́нячому, бри́нячім на/у бри́нячих