-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | бреху́н | брехуни́ |
родовий | брехуна́ | брехуні́в |
давальний | брехуно́ві, брехуну́ | брехуна́м |
знахідний | брехуна́ | брехуні́в |
орудний | брехуно́м | брехуна́ми |
місцевий | на/у брехуно́ві, брехуні́ | на/у брехуна́х |
кличний | бреху́не | брехуни́ |
Словник синонімів
БРЕХУ́Н розм. (той, хто завжди говорить неправду), БРЕХА́Ч розм. рідше, БРЕХЛО́ зневажл., БРЕХУНЕ́ЦЬ зневажл., ПЕРЕБРЕ́ХА розм. рідше, ЛЖЕЦЬ заст.; ОБМА́ННИК, ОБМА́НЩИК (пом’якшено); ПУСТОБРЕ́Х розм., СКОРОБРЕ́ХА розм. (вправний брехун); ПІДБРЕ́ХАЧ розм., ПІДБРІ́ХУВАЧ розм. (звичайно про того, хто допомагає брехати). Довго потім гудуть-невгавають розмови очевидців, спогади свідків, перекази старих брехунів, і вже не добрати тоді - так воно було чи не так (О. Довженко); [Федір (закукурічився):] Хто? Я брехач? Бодай я сконав, як не бачив на власні очі! (Я. Галан); - Ох і брехло ж! - басом сказав хтось у залі (А. Головко); [Романюк:] Треба допомогти гостям, щоб зустрічались не з якими-небудь брехунцями, а з людьми достойними (О. Корнійчук); [Лісницький (оглянувшись):] Я прийшов сказати, Що ненадійний, темний чоловік - Іван Виговський, лжець та інтриган (Л. Дмитерко); Корній Іванович вирішив: залучити до тваринників, ..до хорошого діла і цього невиправного пустобреха, залучити за всяку ціну (І. Волошин); [Семен:] Добродію, заспокойтесь. [Гавкун:] Геть к бісу, чортів підбрехачу! (В. Самійленко). - Пор. 1. обма́нник.