-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив бре́зкнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   бре́зкнімо, бре́зкнім
2 особа бре́зкни бре́зкніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа бре́зкнутиму бре́зкнутимемо, бре́зкнутимем
2 особа бре́зкнутимеш бре́зкнутимете
3 особа бре́зкнутиме бре́зкнутимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа бре́зкну бре́зкнемо, бре́зкнем
2 особа бре́зкнеш бре́зкнете
3 особа бре́зкне бре́зкнуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
бре́зкнучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. брезк, бре́зкнув бре́зкли, бре́зкнули
жін. р. бре́зкла, бре́зкнула
сер. р. бре́зкло, бре́зкнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
бре́зкши, бре́зкнувши

Словник синонімів

ПУ́ХНУТИ[ПУ́ХТИ] (про тіло та його частини - збільшуватися в об’ємі від запалення, удару, отруйного укусу, втоми і т. ін.), ОПУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, БРЕ́ЗКНУТИ, БРЯ́КНУТИ, СПУХА́ТИрозм.,ОБПУХА́ТИрідше;ПІДПУХА́ТИ, ПРИПУХА́ТИ (трохи); ПІДТІКА́ТИ (від незначного підшкірного крововиливу). - Док.: опу́хнути[опу́хти], напу́хнути, спу́хнути[спу́хти], обпу́хнути[обпу́хти], підпухнути, припу́хнути, підтекти. [П’ятиокий:] Вогнем опекло... Пухне... язик пухне. [Архип:] Бджола за язика вкусила (Л. Дмитерко); Важка була людська мука, ноги опухали, руки німіли (Ю. Яновський); Ноги вже менше болять і не так напухають (Леся Українка); Його широке синювате обличчя починало брякнути з самогону (І. Микитенко); На його високому лобі спухає і тремтить продовжня прожилка (М. Стельмах); Нога на підошві розчервонілась, помітно підпухла (О. Гончар). - Пор. 1. набрякати.