-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив боя́тися, боя́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   бі́ймося, бі́ймось
2 особа бі́йся, бійсь бі́йтеся, бі́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа боя́тимуся, боя́тимусь боя́тимемося, боя́тимемось, боя́тимемся
2 особа боя́тимешся боя́тиметеся, боя́тиметесь
3 особа боя́тиметься боя́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа бою́ся, бою́сь боїмо́ся, боїмо́сь, бої́мся
2 особа бої́шся боїте́ся, боїте́сь
3 особа бої́ться боя́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
боячи́сь
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. боя́вся, боя́всь боя́лися, боя́лись
жін. р. боя́лася, боя́лась
сер. р. боя́лося, боя́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
боя́вшись

Словник синонімів

БОЯ́ТИСЯбез додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИбез додатка або з інфін.,СТРАХА́ТИСЯпідсил. розм.,СТРАШИ́ТИСЯпідсил. розм.,ДРИЖА́ТИбез додатка, перед ким, підсил. розм.,ТРЕМТІ́ТИбез додатка, перед ким, рідше чим,підсил. розм.,ТРУСИ́ТИСЯбез додатка, перед ким, чим,підсил. розм.,ТРЕПЕТА́ТИбез додатка, перед ким, чим,підсил. розм.,ТРІПОТА́ТИ[ТРІПОТІ́ТИ]без додатка, перед ким, рідше чим, підсил. розм.;ДРЕ́ЙФИТИбез додатка, фам. (боятися труднощів, небезпеки). Вона боялась, що п’яний чоловік почне зараз же неприємну розмову, а ще більше страшилася його важких кулаків (А. Шиян); Коли ведмедя четверо гайдуків водили по вулицях, люди потерпали, дітей на горище ховали (Н. Рибак); Катя не вірила своїм вухам, страхалась божевільних вогників у Григорієвих очах (А. М’ястківський); - Я поговорю перед смертю з тими, хто пам’ятає славні бої!.. Перед ким тремтіли вороги трудящих в історичних наших боях під Броварами, у Вінниці... (О. Довженко); "На те, - каже, - щука в морі, Щоб трусивсь карась" (Л. Глібов); - Не дрейф, Іване Силовичу! Раз ти свідомо упіймав цього субчика, так ми тобі все прощаємо (Г. Епік). - Пор. 1. ляка́тися.
ЛЯКА́ТИСЯкого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯкого, чого, підсил.,УЖАХА́ТИСЯ[ВЖАХА́ТИСЯ], ТРЕМТІ́ТИперед ким, чим і без додатка, підсил.,ТРІПОТА́ТИ[ТРІПОТІ́ТИ], ТРЕПЕТА́ТИ без додатка, від кого, чого, перед ким, чим, рідше, ХАРАПУ́ДИТИСЯрозм.,ПОЛОШИ́ТИСЯкого, чого й без додатка, розм.,ТІ́ПАТИСЯперед ким, чим, розм.,СПУ́ДЖУВАТИСЯкого, чого й без додатка, діал. - Док.: зляка́тися, ізляка́тисярідшепереляка́тися, наляка́тися, настраха́тися, настраши́тися, острахну́тися, перестраши́тися, споло́хатися, сполоши́тися, переполо́хатися, схарапу́дитися, переполоши́тися, наполо́хатися, ужахну́тися[вжахну́тися], зжахну́тися, спу́дитися, перепу́дитисядіал.помаркотні́ти. На Нелю.. напав якийсь незрозумілий страх. Вона стала лякатись присмерку (Ірина Вільде); Захар пополотнів і перелякавсь. Холодна ввижалася йому чимсь дуже страховинним (А. Кримський); - Ви скоро й своєї тіні будете страхатися, - презирливо скривив тонкі уста Сафрон Варчук (М. Стельмах); - Невже ото все неправда, що розказував дядько Филін? То це я тільки дурно настрахалась? - сказала Настя (І. Нечуй-Левицький); Вона боялась, що п’яний чоловік почне зараз же неприємну розмову, а ще більше страшилася його важких кулаків (А. Шиян); Як я настрашилася, ще й досі тремчу, як згадаю ту ніч! (І. Франко); [Наталя Семенівна (побачивши Оксану):] Ти?!.. [Оксана:] Я! Не полохайтесь! Це не манія, а я живесенька... (М. Кропивницький); Микола був вперше на морі. Його тверда душа трохи сполохалась (І. Нечуй-Левицький); Якось вона проковтнула голку, всі страшенно сполошились (П. Панч); В перепуді після недавніх заколотів і повстань - государ, можновладець величезної країни, сахався людей (О. Ільченко); Раптом Юра схоплюється і жахається - дороги далі нема (Ю. Смолич); - Ой лишенько! - вжахається тітка. - Багато людей вбито? (Марко Вовчок); Щось грюкнуло так по хаті, що аж шибки забряжчали. Галя вжахнулась (Марко Вовчок); - А що ж, Свириде Яковлевичу, взамін дасте за цю півдесятинку?.. - Дулю з маком! Тремтиш? (М. Стельмах); Скільки ж треба сонця, ласки, квітів по останнім святі перемог, щоб одвикли діти тріпотіти перед чорним привидом тривог!.. (Н. Забіла); Мошко відкинув сю думку [про втечу]. Хто ще знає, чи є чого полошитися? (І. Франко); - Хто там?.. "Господи! Розбишаки це", - подумала Пріська вся тіпаючись (Панас Мирний); Спудився цирульничина, Кинув тацку, палку й торбу, Сам же - подавай бог ноги! (І. Франко); Гриць дуже перепудився і зверещав (І. Франко). - Пор. 1. боя́тися.
ПОБО́ЮВАТИСЯчого, з інфін., із спол. що (відчувати неспокій, невпевненість у чомусь), БОЯ́ТИСЯ, ЛЯКА́ТИСЯ, ОСТЕРІГА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯпідсил., ОГЛЯДА́ТИСЯна що, ОПА́СУВАТИСЯдіал. - Док.: побоя́тися, убоя́тися[вбоя́тися]заст.уроч, оглянутися. Я побоююсь, що дивосвіт шістдесятих років під мертвим пером буде перекладений на мову трюїзмів, ..заснований догадками і плітками (Є. Сверстюк); - Арсене, - обізвалась непевно Килина, боячись порушувати тишу (Є. Гуцало); - Вбоїться за небагатим бути небога, чи що? (Марко Вовчок); Я був слабий, лякався навіть, чи не неврастенія починається в мене! (А. Кримський); - Що ж вам заспівати? - ще остерігається Левко, щоб не обдурили його (М. Стельмах); Страшуся я, коли Дивлюсь на руки неумілі. А чи злетіть вони б змогли У буревій на гребінь хвилі? (М. Нагнибіда); Не все, писане Пушкіним.., дійшло до нас, поет-бо не раз палив свої папери, а те, що дійшло, писалося, завжди оглядаючись на цензуру (М. Рильський); Хоч і втішалася вона з ним цілуванням-милуванням, усе чогось ніби опасувалась, а чого - й сама не знала (переклад М. Лукаша).

Словник антонімів

БОЯЗКИЙ ВІДВАЖНИЙ
1. Який легко піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виражає почуття страху; боягузливий, лякливий, полохливий. Який не піддається почуттю страху, що є характерним для його вдачі; який виявляє відвагу, сміливість, (який взагалі не боїться ніякої небезпеки), хоробрий, безстрашний, відчайдушний; (який виявляє стійкість) мужній, доблесний.
Боязкий, а, е ~  відважний, а, е погляд, ставлення, учень, хлопець, чоловік, юнак, дівчина, жінка. Бути, виростати, жити, залишатися, здаватися, ставати, вважати кого-н. боязкимвідважним. Винятково, досить, дуже, надмірно, особливо, сильно боязкийвідважний.
Не з боязких - не лякливий ~  не з хоробрих - боязливий.
2. Який властивий несміливій людині, несміливий, соромливий, сором’язливий, сором’язний, нерішучий. Який властивий відважній людині, сміливий, смілий, рішучий.
Боязкий, а, е ~  сміливий, а, е голос, дитина, дитя, дівчина, жінка, молодь, питання, погляд, протест, учень, хлопець. Боязківідважні кроки, люди, очі. Боязкий, а, е ~  відважний, а, е з дівчатами, з жінками, з людьми, з чоловіками, з хлопцями, з усіма. Боязкий від невпевненості в собі, від хвилювання ~  сміливий при кому-н. Боязкийсміливий від народження, від природи. Бути, залишатися, здаватися, ставати, вважати когось боязкимсміливим. Досить, дуже, занадто, зовсім, повністю, цілком боязкийсміливий.
Хто боязкий, той не рушить, хто відважний, той віз підважить (Народне прислів’я).  А мій хлопець вдень сміливий, Аж битися хоче, Та як тільки сонце зайде - Боїться, аж плаче (Народні коломийки).
Боягуз ~ відважний (у знач ім.), боягузтво // боязнь ~ відвага, боягузливо ~ відважно, боятися ~ відважуватися; боягуз ~ герой, боязнь ~ сміливість //хоробрість, боягузтво ~ геройство //мужність, боязливо ~ сміливо //мужньо //хоробро //героїчно, відважний (у знач ім) ~страхопуд, страх ~ відвага //героїзм, сором’язливість //несміливість ~ відвага //сміливість

Словник фразеологізмів

боя́́тися своє́́ї (вла́́сної) ті́́ні. Дуже боятися; бути занадто боязким, лякливим. — Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (М. Коцюбинський); Десятирічку погнали з усіма вчителями в Німеччину. Залишилось тільки три перших класи та тихий Мандрика, що боявся власної тіні (О. Довженко); Заради кого я мав ризикувати? Заради оцих людців, які власної тіні бояться, які продадуть мене, не задумуючись (А. Дімаров).

боя́́тися своє́́ї (вла́́сної) ті́́ні. Дуже боятися; бути занадто боязким, лякливим. — Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (М. Коцюбинський); Десятирічку погнали з усіма вчителями в Німеччину. Залишилось тільки три перших класи та тихий Мандрика, що боявся власної тіні (О. Довженко); Заради кого я мав ризикувати? Заради оцих людців, які власної тіні бояться, які продадуть мене, не задумуючись (А. Дімаров).

[і] ду́́ху боя́́тися чийого. Дуже боятися. Учні терпіли. Хоч у душі і проклинали Максима, а проте слухали, духу його боялися… На те служба! (Панас Мирний); — Товаришу Куцолап, а це правда, що колись люди тут і вашого духу боялись? Невже таким бойовим ви й справді були колись? (О. Гончар).

[і] ду́́ху боя́́тися чийого. Дуже боятися. Учні терпіли. Хоч у душі і проклинали Максима, а проте слухали, духу його боялися… На те служба! (Панас Мирний); — Товаришу Куцолап, а це правда, що колись люди тут і вашого духу боялись? Невже таким бойовим ви й справді були колись? (О. Гончар).

не боя́́тися / не побоя́́тися гріха́́ (Бо́́га). Діяти всупереч моральним приписам, нормам. [Маруся:] Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Нечуй-Левицький); Хотіла було й сина привчити [Горпина], та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє, .. так .. схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ’яненко).

не боя́́тися / не побоя́́тися гріха́́ (Бо́́га). Діяти всупереч моральним приписам, нормам. [Маруся:] Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Нечуй-Левицький); Хотіла було й сина привчити [Горпина], та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє, .. так .. схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ’яненко).