-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | бохта́р | бохтарі́ |
родовий | бохтаря́ | бохтарі́в |
давальний | бохтаре́ві, бохтарю́ | бохтаря́м |
знахідний | бохтаря́ | бохтарі́в |
орудний | бохтаре́м | бохтаря́ми |
місцевий | на/у бохтаре́ві, бохтарю́, бохтарі́ | на/у бохтаря́х |
кличний | бохта́рю | бохтарі́ |
Словник синонімів
ОПОВІ́СНИК (той, хто оповіщає когонебудь про щось), ОБ’Я́ВНИК рідко, ОКЛИ́ЧНИК рідко, ГЛАША́ТАЙ іст., ПОКЛИ́КАЧ іст., КЛИКУ́Н іст., БОХТА́Р діал.; ГЕРО́ЛЬД іст. (при дворах європейських монархів). Гучний голос оповісника.. покотився.. до похідного шатра київського князя Ярослава (з газети); Проміж народом ходять окличники да все кричать: "У раду! У раду! У раду!" (П. Куліш); З високого муру глашатай оповістив про наближення свята на честь вавилонської цариці Шубар (з журналу); - Не розходьтеся! Не розходьтеся! - вигукували султанські покликачі (З. Тулуб); Приказали зараз кликунам до світу закликати на раду (С. Руданський); Ніколи ще сільський бохтар Сава Шепа не бубнив так урочисто й переможно, як у цей день (С. Скляренко); Розіслав він [король] скрізь герольдів На війну скликать лицарство (Леся Українка).