боронований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний бороно́ваний бороно́вана бороно́ване бороно́вані
родовий бороно́ваного бороно́ваної бороно́ваного бороно́ваних
давальний бороно́ваному бороно́ваній бороно́ваному бороно́ваним
знахідний бороно́ваний бороно́вану бороно́ване бороно́вані
орудний бороно́ваним бороно́ваною бороно́ваним бороно́ваними
місцевий на/у бороно́ваному, бороно́ванім на/у бороно́ваній на/у бороно́ваному, бороно́ванім на/у бороно́ваних