-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив боргува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   боргу́ймо
2 особа боргу́й боргу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа боргува́тиму боргува́тимемо, боргува́тимем
2 особа боргува́тимеш боргува́тимете
3 особа боргува́тиме боргува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа боргу́ю боргу́ємо, боргу́єм
2 особа боргу́єш боргу́єте
3 особа боргу́є боргу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
боргу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. боргува́в боргува́ли
жін. р. боргува́ла
сер. р. боргува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
боргува́вши

Словник синонімів

ПОЗИЧА́ТИ (брати щось у борг, у тимчасове користування в кого-небудь), ПОЗИЧА́ТИСЯрозм.,БОРГУВА́ТИ, БРАТИ, ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИрозм.,ЗАЗИЧА́ТИдіал. - Док.: пози́чити, поборгува́тирозм.узяти[взя́ти], припози́читирозм.перехопи́ти, зази́чити. До його приходили позичати грошей, і він помагав товаришам потроху (Б. Грінченко); Як була з турками війна, у нашого царя недостало грошей. Він почав позичатися по купцях (Збірник "Україна сміється"); Брав - не пишався, верни - не встидайся (прислів’я); Був він.. лихварем, в якого завжди можна було перехопити сотню або тисячу - під п’ятдесят процентів місячних (Ю. Смолич); - Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай дочка одслуже (Панас Мирний).
ПОЗИЧА́ТИ (давати щось у борг, у тимчасове користування кому-небудь), БОРГУВА́ТИрозм.,ВИЗИЧА́ТИзаст.,ЗИ́ЧИТИ діал.;РОЗПОЗИЧА́ТИ, РОЗЗИЧА́ТИ[РОЗЗИ́ЧУВАТИ]рідше (багатьом). - Док.: пози́чити, поборгува́ти, ви́зичити, розпози́чити, роззи́чити. У отця Сидора легше розжитись під скрутну руку, він охоче позичає навіть гроші (О. Донченко); Гроші він як було в кого позичав, то завжди справно платив, тим купці охоче боргували йому під невеликий процент які завгодно суми (переклад М. Лукаша); А людям хто ж зоре? Чи ж визичить граф машини? Визичить - якщо люди задурно орати підуть (Ю. Смолич); Є в нас у місті каса, що зичить людям гроші (Лесь Мартович); Гроші тато людям розпозичили та й нема, а оце б треба (Б. Грінченко); Як хто лиш нічого не давав, не робив дарунків, нічого з хати не роззичував, а хотів і собі дещо оставити, той був зараз "скупий" (О. Кобилянська).