-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний борві́й борві́ї
родовий борві́ю борві́їв
давальний борві́ю, борві́єві борві́ям
знахідний борві́й борві́ї
орудний борві́єм борві́ями
місцевий на/у борві́ї, борві́ю на/у борві́ях
кличний борві́ю* борві́ї*

Словник синонімів

БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку - зі снігом), БОРВІ́Йпоет., ХУРТОВИ́НАрозм., ВІТРЯНИ́ЦЯдіал.,ЧВА́РАдіал.; БУРЕВІ́Й (сильна буря); ШТОРМ (сильна буря на морі і взагалі у великих водоймах); УРАГА́Н, ОРКА́Нзаст. (сильна руйнівна буря - звичайно на морі, в степу); ЦИКЛО́Нрозм. (сильна буря, що супроводжується ураганним вітром, - звичайно на морі, в степу). Буря йшла зі сходу. Сніжна хуртовина розгулялася по всьому, здавалось, світу (О. Довженко); Тільки й стрічалися нам, земляки наші, білі берези, Явори й темні дуби, до негоди та борвію звиклі (Леся Українка); Як зробилась на Чорному морі страшенна хуртовина.., дак чим Олексій Попович вирятувався? (Ганна Барвінок); Буває так, що валять дуб скажені буревії (М. Шеремет); Моря не видко було через туман. Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не жаліючи сили (Ю. Яновський); Володі хотілось вискочити на палубу, підставити ураганові розхристані груди і вести "Сибіряк" назустріч грізним хвилям і нічному шторму (О. Донченко); Добре, що тебе не застав на морі циклон оцей, а то я й не знаю, що б се було (Леся Українка). - Пор. 1. гроза́, 1. завірю́ха.
ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Йпоет., ВІТРИ́ЛОфольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Йпоет., ЗЕФІ́Р, ПА́ВІТЕРрідше, БРИЗ (береговий морський); СУХОВІ́Й (сухий і гарячий); СТЕПОВИ́К (степовий), СТЕПНЯ́Крідше; ФЕН (сухий і теплий, що дме з гір у долину); БУРЕВІ́Й, БОРВІ́Йпоет. (сильний); ПОЗЕ́МКА[ПОЗЕ́МОК] (низовий вітер узимку, що звичайно переносить сніг по землі); СІ́ВЕРКОдіал., СІ́ВЕРдіал. (холодний). Повзли по небу хмари і шумів вітер (М. Коцюбинський); Хитає віти теплий вітровій (В. Сосюра); Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: - Вітрило - вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Т. Шевченко); Весняний легіт жене по небесній блакиті, як пух, легенькі білі хмаринки (М. Коцюбинський); Чи тобі замало, легковію, колихати в морі кораблі? (Н. Забіла); Як живчик, як жилка тривожна Прокреслиться павітер (М. Бажан); Виснажливі суховії вже пролинули над степами, немилосердно висмоктавши з ріллі рештки весняної вологи (Л. Дмитерко); Зима.. розлютувалася буревіями та метелицями (В. Минко); Зранку схопилась поземка, вздовж вулиці свистів вітер, низько, при землі, женучи білі димки снігу (О. Донченко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний борві́й борві́ї
родовий борві́ю борві́їв
давальний борві́ю, борві́єві борві́ям
знахідний борві́й борві́ї
орудний борві́єм борві́ями
місцевий на/у борві́ї, борві́ю на/у борві́ях
кличний борві́ю* борві́ї*

Словник синонімів

БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку - зі снігом), БОРВІ́Йпоет., ХУРТОВИ́НАрозм., ВІТРЯНИ́ЦЯдіал.,ЧВА́РАдіал.; БУРЕВІ́Й (сильна буря); ШТОРМ (сильна буря на морі і взагалі у великих водоймах); УРАГА́Н, ОРКА́Нзаст. (сильна руйнівна буря - звичайно на морі, в степу); ЦИКЛО́Нрозм. (сильна буря, що супроводжується ураганним вітром, - звичайно на морі, в степу). Буря йшла зі сходу. Сніжна хуртовина розгулялася по всьому, здавалось, світу (О. Довженко); Тільки й стрічалися нам, земляки наші, білі берези, Явори й темні дуби, до негоди та борвію звиклі (Леся Українка); Як зробилась на Чорному морі страшенна хуртовина.., дак чим Олексій Попович вирятувався? (Ганна Барвінок); Буває так, що валять дуб скажені буревії (М. Шеремет); Моря не видко було через туман. Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не жаліючи сили (Ю. Яновський); Володі хотілось вискочити на палубу, підставити ураганові розхристані груди і вести "Сибіряк" назустріч грізним хвилям і нічному шторму (О. Донченко); Добре, що тебе не застав на морі циклон оцей, а то я й не знаю, що б се було (Леся Українка). - Пор. 1. гроза́, 1. завірю́ха.
ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Йпоет., ВІТРИ́ЛОфольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Йпоет., ЗЕФІ́Р, ПА́ВІТЕРрідше, БРИЗ (береговий морський); СУХОВІ́Й (сухий і гарячий); СТЕПОВИ́К (степовий), СТЕПНЯ́Крідше; ФЕН (сухий і теплий, що дме з гір у долину); БУРЕВІ́Й, БОРВІ́Йпоет. (сильний); ПОЗЕ́МКА[ПОЗЕ́МОК] (низовий вітер узимку, що звичайно переносить сніг по землі); СІ́ВЕРКОдіал., СІ́ВЕРдіал. (холодний). Повзли по небу хмари і шумів вітер (М. Коцюбинський); Хитає віти теплий вітровій (В. Сосюра); Плаче Ярославна В Путивлі рано на валу: - Вітрило - вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! (Т. Шевченко); Весняний легіт жене по небесній блакиті, як пух, легенькі білі хмаринки (М. Коцюбинський); Чи тобі замало, легковію, колихати в морі кораблі? (Н. Забіла); Як живчик, як жилка тривожна Прокреслиться павітер (М. Бажан); Виснажливі суховії вже пролинули над степами, немилосердно висмоктавши з ріллі рештки весняної вологи (Л. Дмитерко); Зима.. розлютувалася буревіями та метелицями (В. Минко); Зранку схопилась поземка, вздовж вулиці свистів вітер, низько, при землі, женучи білі димки снігу (О. Донченко).