блідний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний блідни́й блідна́ блідне́ блідні́
родовий блідно́го блідно́ї блідно́го блідни́х
давальний блідно́му блідні́й блідно́му блідни́м
знахідний блідни́й, блідно́го блідну́ блідне́ блідні́, блідни́х
орудний блідни́м блідно́ю блідни́м блідни́ми
місцевий на/у блідно́му, блідні́м на/у блідні́й на/у блідно́му, блідні́м на/у блідни́х