блукати 1
Словник відмінків
Інфінітив | блука́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | блука́ймо | |
2 особа | блука́й | блука́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | блука́тиму | блука́тимемо, блука́тимем |
2 особа | блука́тимеш | блука́тимете |
3 особа | блука́тиме | блука́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | блука́ю | блука́ємо, блука́єм |
2 особа | блука́єш | блука́єте |
3 особа | блука́є | блука́ють |
Активний дієприкметник | ||
блука́ючий | ||
Дієприслівник | ||
блука́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | блука́в | блука́ли |
жін. р. | блука́ла | |
сер. р. | блука́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
блука́вши |