блукалець 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | блука́лець | блука́льці |
родовий | блука́льця | блука́льців |
давальний | блука́льцеві, блука́льцю | блука́льцям |
знахідний | блука́льця | блука́льців |
орудний | блука́льцем | блука́льцями |
місцевий | на/у блука́льцеві, блука́льці, блука́льцю | на/у блука́льцях |
кличний | блука́льцю | блука́льці |