-1-
іменник жіночого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | блу́дни́ця | блу́дни́ці |
родовий | блу́дни́ці | блу́дни́ць |
давальний | блу́дни́ці | блу́дни́цям |
знахідний | блу́дни́цю | блу́дни́ць |
орудний | блу́дни́цею | блу́дни́цями |
місцевий | на/у блу́дни́ці | на/у блу́дни́цях |
кличний | блу́дни́це | блу́дни́ці |
Словник синонімів
РОЗПУ́СНИЦЯ (розпусна жінка), РОЗПУ́ТНИЦЯ, БЕЗПУ́ТНИЦЯ розм., ПОТІПА́ХА [ПОТІПА́КА] лайл.; ГРІХОВО́ДНИЦЯ розм., БА́ХУРКА лайл., ПОТАСКУ́ХА вульг., ШЛЮ́ХА лайл., ШЛЬО́НДРА лайл., МАНДРЬО́ХА лайл., БЛУДНИ́ЦЯ заст. (та, яка веде розпусне статеве життя). Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра, очевидно, всіма способами старалась заманити його в свої сіті (І. Франко); - Мало їй солдатні, так вона ще й з дитиною злигалася... Розпутниця окаянна! (Григір Тютюнник); [Маруся:] Я відьма! я до всіх на шию висну!.. Це він за те, що я його кохала, із потіпахою мене рівняє... (В. Самійленко); - Накупив землі [Колісник] на земські гроші та у їх вигодовує бахурок (Панас Мирний); [Аннушка:] Він сміється, зі мною сміється над тобою, потаскухою! (М. Старицький); Це той вішатель, кокаїніст? Через якусь там шлюху застрелив у ресторані свого ж корнета?! (О. Гончар); - Шльондра ти, а не молодиця! Мандрьоха! Потіпаха! (О. Ільченко); Сама вона блудниця зроду, як і мати її була (І. Нечуй-Левицький). - Пор. пові́я.