блудливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний блудли́вий блудли́ва блудли́ве блудли́ві
родовий блудли́вого блудли́вої блудли́вого блудли́вих
давальний блудли́вому блудли́вій блудли́вому блудли́вим
знахідний блудли́вий, блудли́вого блудли́ву блудли́ве блудли́ві, блудли́вих
орудний блудли́вим блудли́вою блудли́вим блудли́вими
місцевий на/у блудли́вому, блудли́вім на/у блудли́вій на/у блудли́вому, блудли́вім на/у блудли́вих

Словник синонімів

РОЗПУ́СНИЙ (який зневажає норми моралі), РОЗПУ́ТНИЙ, ПОРО́ЧНИЙ, РОЗГНУ́ЗДАНИЙрозм., ГУЛЯ́ЩИЙ розм.,БЕЗПУ́ТНИЙрозм.; ГРІХОВО́ДНИЦЬКИЙ розм., БЛУ́ДНИЙзаст., БЛУДЛИ́ВИЙзаст. (пов’язаний з статевою розпустою). Аксак.. примусом одружив її з луцьким каштеляном, розпусним і хворим дідом (З. Тулуб); [Карпо:] Дивись, як дочка твоя, дівка розпутна, у мене в ногах прощення просить. [Марія:] Встань, Оришко, встань, дочко (В. Собко); Радзивілла він вважав порочним, як людину, що вславлена в країні розпустою, боягузтвом і жорстокістю воднораз (І. Ле); [Неофіт-раб:] І я ще маю жебрати одежі отій своїй з біди гулящій жінці (Леся Українка); Полікарп згадує Марту.. Хіба забудеш, коли перед очима Степка, - як дві краплини схожа з обличчя на свою безпутну матір (М. Зарудний). - Пор. амора́льний.