-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | бле́яти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | бле́ймо |
2 особа | блей | бле́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | бле́ятиму | бле́ятимемо, бле́ятимем |
2 особа | бле́ятимеш | бле́ятимете |
3 особа | бле́ятиме | бле́ятимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | бле́ю | бле́ємо, бле́єм |
2 особа | бле́єш | бле́єте |
3 особа | бле́є | бле́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
бле́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | бле́яв | бле́яли |
жін. р. | бле́яла |
сер. р. | бле́яло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
бле́явши |
Словник синонімів
МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИ діал.; БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИ діал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИ розм. (раз у раз, стиха). - Док.: ме́кнути, проме́кати, меке́кнути, промеке́кати, бе́кнути. Вівці бекають, мекають, кахикають... (Панас Мирний); Мекає телятко в хлівці (А. Тесленко); Цап на цимбалах паличками І брязкотить, і дзенькотить, Трусне борідкою або хитне рогами, Мекече, бурмотить (Л. Глібов); А вони [вівці], біднятка, вже навіть не бегечуть, тільки зіб’ються в купку і чекають тихо своєї смерті (І. Франко); Біле ягнятко було заблукалося межи волів.. Блеяло, аж плакало (В. Стефаник); За нею сякався на цілу церкву старий дяк і помекував, пробуючи голос (М. Коцюбинський).