-1-
дієслово недоконаного виду
(бекати) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив бле́яти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   бле́ймо
2 особа блей бле́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа бле́ятиму бле́ятимемо, бле́ятимем
2 особа бле́ятимеш бле́ятимете
3 особа бле́ятиме бле́ятимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа бле́ю бле́ємо, бле́єм
2 особа бле́єш бле́єте
3 особа бле́є бле́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
бле́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. бле́яв бле́яли
жін. р. бле́яла
сер. р. бле́яло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
бле́явши

Словник синонімів

МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИдіал.;БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИдіал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИрозм. (раз у раз, стиха). - Док.: ме́кнути, проме́кати, меке́кнути, промеке́кати, бе́кнути. Вівці бекають, мекають, кахикають... (Панас Мирний); Мекає телятко в хлівці (А. Тесленко); Цап на цимбалах паличками І брязкотить, і дзенькотить, Трусне борідкою або хитне рогами, Мекече, бурмотить (Л. Глібов); А вони [вівці], біднятка, вже навіть не бегечуть, тільки зіб’ються в купку і чекають тихо своєї смерті (І. Франко); Біле ягнятко було заблукалося межи волів.. Блеяло, аж плакало (В. Стефаник); За нею сякався на цілу церкву старий дяк і помекував, пробуючи голос (М. Коцюбинський).