блазнювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | блазнюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | блазню́ймо | |
2 особа | блазню́й | блазню́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | блазнюва́тиму | блазнюва́тимемо, блазнюва́тимем |
2 особа | блазнюва́тимеш | блазнюва́тимете |
3 особа | блазнюва́тиме | блазнюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | блазню́ю | блазню́ємо, блазню́єм |
2 особа | блазню́єш | блазню́єте |
3 особа | блазню́є | блазню́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
блазню́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | блазнюва́в | блазнюва́ли |
жін. р. | блазнюва́ла | |
сер. р. | блазнюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
блазнюва́вши |