блазнювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив блазнюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   блазню́ймо
2 особа блазню́й блазню́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа блазнюва́тиму блазнюва́тимемо, блазнюва́тимем
2 особа блазнюва́тимеш блазнюва́тимете
3 особа блазнюва́тиме блазнюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа блазню́ю блазню́ємо, блазню́єм
2 особа блазню́єш блазню́єте
3 особа блазню́є блазню́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
блазню́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. блазнюва́в блазнюва́ли
жін. р. блазнюва́ла
сер. р. блазнюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
блазнюва́вши